Бюджетний дефіцит – негативне сальдо доходів та видатків державного бюджету.
Причини бюджетного дефіциту можуть бути такими:
- зростання державних витрат – як на планові державні цілі, наприклад на модернізацію економіки, реалізацію національних програм тощо, так і на надзвичайні: стихійні лиха, війни та ін;
- скорочення державних доходів через економічну кризу, рецесію, падіння цін на експортні товари, такі як сировина, а також на електроніку тощо;
- неефективність державної політики, фінансову систему. Низькі збори податків та підйом тіньового ринку. Популізм чинної влади;
- високі бюджетні витрати, пов’язані з надто великим запозиченням у роки і у яких ціна обслуговування боргу стає надмірною.
Бюджетний дефіцит слід відрізняти від так званих касових розривів, коли доходи та витрати поділені в часі, що викликає нестачу коштів у якийсь проміжний період. Як правило, реальний бюджетний дефіцит має плановий характер: його максимальні гранично допустимі параметри затверджуються при прийнятті.
Існує кілька методів зниження рівня бюджетного дефіциту. По-перше, це можна зробити, провівши емісію грошей. Такий шлях неминуче спричинить інфляцію, тобто. до знецінення грошей у обігу та підриву довіри до національної валюти.
По-друге, податкове покриття – запровадження додаткових податків, зокрема. на певні верстви населення – «податок на багатих», деякі види діяльності компаній, наприклад виробництво сигарет, та ін. У той же час збільшення податкового навантаження у більш довгостроковій перспективі веде до скорочення виробництва, розвитку тіньової економіки.
По-третє, секвестування бюджету – пропорційне зменшення статей видатків відповідно до доходів. Не всі статті можуть бути секвестовані – наприклад, такі дії з обслуговуванням зовнішнього боргу будуть розцінені як дефолт. А скорочення витрат у соціальному секторі здатне призвести до зростання напруженості у суспільстві.
Для фінансування дефіциту бюджету можна використовувати як зовнішні, і внутрішні запозичення. І тому на фінансовий ринок випускаються державні цінних паперів. Крім того, однією із статей доходів у такому разі може стати продаж державної власності: запасів дорогоцінних металів та каміння, приватизація земельних ділянок та об’єктів природокористування, а також державних підприємств.
