Бюджетне фінансування (budget financing) – надане в безповоротному порядку грошове забезпечення, виділення (асигнування) коштів з державного (місцевого) бюджету на витрати, пов’язані зі здійсненням державних замовлень, виконанням державних програм, змістом державних організацій.
Бюджетне фінансування здійснюється у формі виділення грошових коштів (бюджетних асигнувань) за певним призначенням для досягнення загальнодержавних цілей або покриття витрат галузей, підприємств, організацій, що знаходяться на повному або частковому державному грошовому забезпеченні. Наприклад, за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів здійснюється утримання державного апарату, органів управління, армії, поліції, суду, частково організацій, установ науки, культури, освіти, охорони здоров’я тощо.
Бюджетне фінансування здійснюється відповідно до встановлених принципів шляхом використання спеціальних форм та методів надання бюджетних коштів; у ході бюджетного фінансування діє державний фінансовий контроль за цільовим, економним та ефективним витрачанням коштів.
Принципи бюджетного фінансування можна поділити на:
- загальні, що стосуються всіх бюджетоодержувачів;
- приватні, що визначають порядок надання бюджетних коштів підприємствам, організаціям та установам залежно від їх організаційно-правової форми та методу господарювання.
До загальних принципів відносять:
- дотримання законності фінансування (відпустка бюджетних коштів може відбуватися тільки на основі затвердженого бюджету та зведеного бюджетного розпису);
- цільовий характер надання бюджетних коштів;
- виділення коштів у межах лімітів бюджетних зобов’язань, визнаних органом, що виконує бюджет, та з урахуванням використання раніше відпущених бюджетних асигнувань.
До приватним відносять принципи, різняться залежно від цього, кому і які цілі надаються бюджетні кошти. Так, для бюджетних установ діє принцип залежності обсягу фінансування від встановлених норм та фактично досягнутих показників по мережі, штатам та контингентам.
Бюджетні кошти можуть надаватися у таких формах фінансування:
- асигнування різноманітних (на утримання бюджетних установ; на оплату товарів, робіт і послуг, що виконуються за державними та муніципальними контрактами; на здійснення окремих державних повноважень, що передаються на інші рівні влади; та ін);
- трансферти населенню та нижчим бюджетам;
- бюджетні кредити юридичним особам (у тому числі податкові кредити, відстрочення, розстрочення тощо);
- інвестиції;
- позички, дотації, субвенції, субсидії;
- кошти обслуговування боргових зобов’язань;
- кредити іноземним державам та ін.
Вітчизняна система бюджетного фінансування у 90-ті роки. зазнала істотних змін у порівнянні з системою колишнього СРСР:
- значно скорочено обсяги бюджетного дотування підприємств на основі вдосконалення механізму дотування — бюджетні кошти стали виділятися під конкретні види продукції і на певний час;
- діяльність конкретних підприємств фінансується у межах цільових програм;
- кошти виділяються у межах бюджетних зобов’язань, визнаним органом, що виконує бюджет, та встановлених лімітів;
- введено бюджетне кредитування з використанням принципів платності та повернення.
Порядок надання коштів із бюджету залежить від організаційно-правового статусу підприємства, організації, установи. Наприклад, фінансування бюджетних установ проводиться у безповоротному порядку у суворій відповідності до призначень, передбачених у їх річних з поквартальною розбивкою кошторисів та в міру виконання встановленим ним державних (муніципальних) завдань. При цьому враховуються зміни, що вносяться у кошторис у встановленому порядку, та дотримуються всіх вимог фінансово-бюджетної дисципліни.
Бюджетне фінансування казенних підприємств (заводів, фабрик, господарств) провадиться відповідно до плану-замовлення та плану розвитку. Кошти казенним підприємствам виділяються з бюджету на:
- виконання державних інвестиційних програм, НДДКР, утримання об’єктів соціальної інфраструктури;
- компенсацію збитків від виконання плану-замовлення;
- проведення конверсійних заходів тощо.
Невикористані бюджетні кошти після року казенні підприємства зобов’язані повертати до бюджету.
По державним та муніципальним унітарним підприємствам, заснованим на праві господарського відання та функціонуючих на комерційних засадах, бюджетне фінансування частково може здійснюватися на умовах платності та повернення; за таких самих умов бюджетні кошти надаються недержавним комерційним підприємствам, які виграли конкурс інвестиційних проектів. Їхні витрати фінансуються в межах сум, затверджених за бюджетом на відповідний рік. На платній та зворотній основах фінансуються специфічні заходи, що особливо виділяються у складі бюджетних витрат.
Методи бюджетного фінансування, що відображають витрачання бюджетних коштів, включають:
- списання грошових коштів з єдиного рахунку бюджету у розмірі підтвердженого бюджетного зобов’язання на користь фізичної та юридичної особи;
- залік коштів (за умови наявності заборгованості бюджетоодержувача з неподаткових платежів до бюджету).
Бюджетне фінансування має ширше використовуватися, з одного боку, підтримки досягнутого рівня соціально-культурного обслуговування населення, з іншого — досягнення оптимальної структури галузей з урахуванням соціальних пріоритетів. При цьому важливо, щоб у бюджеті будь-якого рівня розміри та терміни надходження коштів точно відповідали вимогам бюджетного фінансування, щоб не було затримок із фінансуванням через несвоєчасне та неповне надходження коштів до бюджету. Порожня скарбниця, що порушує бюджетне фінансування, — не лише результат кризового стану економіки, а й свідчення прорахунків, допущених в управлінні державними та муніципальними фінансами, в тому числі через незбалансованість бюджету та недостатню обґрунтованість лімітів фінансування, що встановлюються, які не повинні перевищувати сум реально надходжень доходів. У разі зниження надходжень бюджетних доходів або джерел покриття дефіциту у процесі виконання бюджету у бюджетному фінансуванні може передбачатися режим скорочення видатків бюджету або режим блокування видатків.
