Фінансування (financing) — забезпечення необхідними фінансовими ресурсами витрат за розвиток підприємств, галузей, економіки загалом, соціальної сфери, регіонів, забезпечення національної оборони країни та розвитку інших сфер життя суспільства. Фінансування здійснюється з допомогою коштів підприємств, бюджетів різних рівнів, позабюджетних фондів, приватних інвесторів, інших джерел. Обсяг фінансування визначається на основі запланованих витрат та джерел їх забезпечення. На комерційних підприємствах фінансові ресурси та фінансові взаємини відбиваються у бізнес-плані підприємства (розділ бізнес-плану «Фінансовий план комерційного підприємства»). Витрати на поточне утримання та розширення діяльності установ та організацій, що перебувають на кошторисовому фінансуванні, здійснюються в основному за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Залежно від предметно-цільового призначення коштів організацій розрізняють види фінансування:
- заробітної плати;
- придбання предметів тривалого користування;
- оренди;
- транспортних витрат;
- капітального ремонту;
- капітального будівництва;
- інших поточних витрат.
Фінансування організується за принципами:
- плановості;
- цільової спрямованості коштів;
- безповоротності асигнувань, що виділяються з бюджетів усіх рівнів;
- витрачання коштів відповідно до бізнес-плану підприємства або кошторису організації;
- дотримання режиму економії.
Принцип плановості означає, що фінансові ресурси передбачаються у відповідних бюджетах, позабюджетних фондах, бізнес-планах комерційних підприємств, кошторисах бюджету організацій, фінансових планах громадських організацій та інших господарських структур.
Принцип цільової спрямованості передбачає використання коштів на передбачені планом конкретні цілі та об’єкти.
Принцип безповоротності означає, що фінансові ресурси (субсидії, дотації, інвестиції), що надаються регіонам, підприємствам, організаціям, безпосередньо ними не відшкодовуються, в чому полягає відмінність бюджетного фінансування від кредитування, заснованого на поверненні отриманого позичальником на певний термін коштів зі сплатою відсотків за користування кредитом.
Принцип витрачання коштів відповідно до бізнес-плану підприємства чи кошторису організацій передбачає виділення фінансових ресурсів лише за освоєння раніше отриманих сум.
Принцип дотримання режиму економії означає правильне та раціональне витрачання коштів, суворе дотримання фінансової дисципліни, встановлених норм та нормативів.
Для ринкової економіки характерна множинність джерел фінансового забезпечення виробничих витрат та заходів щодо розвитку виробництва. Загалом вони поділяються на 3 групи:
- власні кошти підприємств;
- кредити комерційних банків;
- асигнування із бюджетів.
Структура джерел фінансування є нестабільною. Вона змінюється у процесі розвитку економіки, фінансування та грошово-кредитної політики держави. В умовах розвитку ринкових відносин та переходу на комерційний розрахунок та самофінансування основним джерелом фінансування є власні кошти підприємств. За останні роки зросла роль комерційного кредиту, знизилася частка бюджетних асигнувань у джерелах фінансування поточних та капітальних витрат.
Фінансування — забезпечення необхідними фінансовими ресурсами витрат за здійснення, розвиток чогось. Наприклад, фінансування проекту, технічного переозброєння, плану заходів, комплексної програми, бюджету та бюджетних витрат тощо.
У Плані рахунків бухгалтерського обліку виділено розділ «Кредити та фінансування». Рахунки цього розділу призначені для узагальнення інформації про стан коштів, одержаних ззовні на фінансування діяльності підприємства:
- одержані від банку кредити;
- одержані від інших позикодавців кредити;
- інші засоби фінансування цільових заходів.
Фінансування враховується за кредитом рахунків: «Короткострокові кредити банків»; “Довгострокові кредити банків”; “Довгострокові позики”; «Цільові фінансування та надходження».
Виділяють такі основні джерела фінансування:
- продаж частки фінансовому інвестору;
- продаж частки стратегічному інвестору;
- венчурне фінансування;
- публічну пропозицію цінних паперів (IPO);
- закрите (приватне) розміщення цінних паперів;
- вихід на західні фінансові ринки (депозитарні розписки);
- банківські кредити, кредитні лінії, позички;
- комерційний (товарний) кредит;
- державний кредит (інвестиційний податковий кредит);
- облігаційна позика;
- проектне фінансування;
- страхування експортних операцій;
- лізинг;
- франчайзинг;
- факторинг;
- форфейтинг;
- гранти та благодійні внески;
- угоду про дослідження та розробки;
- державне фінансування;
- випуск векселі;
- взаємозалік;
- бартер;
- інші джерела фінансування.
Також фінансування може відрізнятися за такими ознаками:
- інвестиційне фінансування – виступає інструментом для залучення додаткових матеріальних ресурсів та спрямування їх на збільшення рентабельності та/або прибутковості організації;
- торгове фінансування – Підтримка оборотного капіталу організації.
