Аналіз страхових операцій

Аналіз страхових операцій – Економічний аналіз, що визначає використання страхового фонду, доходів та витрат страхової компанії. Робиться за даними оперативного, бухгалтерського та статистичного обліку. Мета аналізу – перевірка обґрунтованості розрахункових та фактичних розмірів тарифів.

Аналіз страхових операцій – сукупність прийомів та методів обробки та узагальнення показників, що характеризують розвиток та результати страхування. Аналіз страхових операцій є одним із елементів управління страхуванням, займаючи проміжне місце між збором та обробкою інформації та прийняттям управлінських рішень.

У страховій справі використовується економічний аналіз страхових операцій, пов’язаних із формуванням та використанням ресурсів страхового фонду, доходів та витрат страхової компанії від страхової діяльності.

Завданням аналізу страхових операцій є визначення резервів удосконалення страхової справи. Економічний аналіз може проводитись за будь-який період часу. В аналізі страхових операцій широко застосовуються такі прийоми та методи:

  • балансовий;
  • прийом виділення «вузьких місць» та провідних ланок;
  • прийоми деталізації та узагальнення;
  • елімінування;
  • інтегральний метод;
  • вивчення динамічних рядів;
  • графічні методи;
  • економіко-статистичні методи;
  • експертні оцінки.

Аналіз збитковості страхової суми спрямовано вивчення динаміки окремих ризиків. Його основне завдання – визначення обґрунтованості тарифів як регуляторів руху страхового фонду, відповідності їх розрахункових та фактичних розмірів.

У ході аналізу широко використовуються економіко-математичні та статистичні методи, актуарні розрахунки. За час проведення аналіз страхових операцій то, можливо попереднім, поточним і наступним. Ці види аналізу мають і той ж предмет і спосіб, хоча є основою прийняття управлінських рішень різного характеру.

Попередній аналіз страхових операцій страхові організації використовують насамперед у процесі планування та під час підготовки запровадження нових видів страхування (або зміни умов діючих видів страхування). Завданням попереднього аналізу є вивчення наявної інформації за той чи інший період часу (найчастіше за тарифний період) з метою виявлення взаємозв’язків показників і тенденцій розвитку страхування, що склалися. У результаті попереднього аналізу можуть розраховуватися різні варіанти рішень поставлених завдань. Після чого ці варіанти порівнюються, і їх вибирається оптимальний.

Подальший аналіз страхових операцій – Це аналіз за підсумками роботи страхової організації за місяць, квартал, рік і за весь тарифний період, при цьому наступний аналіз за один період може бути попереднім для наступного періоду. Перевагами цього виду аналізу є його системність, комплексність використовуваної інформації (оскільки у своїй враховуються дані бухгалтерського і статистичного звітів), а недоліком – неоперативність. Проте подальший аналіз у страхових організаціях відіграє важливу роль щодо результатів розвитку видів та галузей страхування, оцінки діючих тарифів, використання трудових ресурсів тощо. Подальший аналіз може бути мобільнішим при активному використанні засобів автоматизації.

Оперативний аналіз страхових операцій максимально наближений до проведення страхових операцій. Його основою є дані оперативного обліку. Оперативний аналіз, як правило, націлений на вирішення будь-якої приватної, конкретної задачі. Система показників для оперативного аналізу має сильно відрізнятися від показників наступного аналізу, оскільки й інші використовуються у управлінні страховою справою з метою досягнення єдиних кінцевих результатів – забезпечення страхового захисту.

В основі економічного аналізу страхових операцій лежить загальна теорія та методика економічного аналізу, єдина для будь-якої сфери його застосування. Проте специфіка об’єкта аналізу (страхові операції, куди впливає імовірнісний характер руху страхового фонду) породжує деякі особливості у проведенні аналізу у страхових організаціях. Так, у зв’язку з наявністю у страхуванні тимчасової розкладки збитків велике значення набуває аналіз показників за тривалий проміжок часу, а внаслідок територіальної розкладки збитків повноцінний аналіз страхових операцій може бути проведений лише на території, передбаченій при побудові тарифу на цей вид страхування.

Аналіз страхових операцій здійснюється на основі багатьох специфічних показників, що характеризують виключно страхову діяльність, зокрема таких, як страхове поле, страховий портфель, середня страхова сума, рівень виплат, збитковість страхової суми тощо. Використовуючи прийнятий теоретично аналізу господарську діяльність підхід, страхові показники можна розділити втричі групи: абсолютні, відносні і середні.

Абсолютні показники мають грошове або натуральне вираження та містяться у бухгалтерській чи статистичній звітності (страхові платежі, страхове відшкодування, кількість укладених договорів, кількість застрахованих об’єктів).

Відносні показники є результатом розробки звітності – ставлення одних абсолютних показників до іншим як відсотків чи коефіцієнтів (рівень виплат, збитковість страхової суми, охоплення страхового поля та інших.).

Середні показники відбивають найбільш типові процеси, які у страхуванні (середня страхова сума однією договір, середня виплата однією договір, середнє навантаження однієї страхового агента та інших.).

Інформаційною базою аналізу страхових операцій є нормативно-довідкова інформація, дані оперативного, бухгалтерського, статистичного обліку та звітності, планові показники, а також звані позасистемні джерела: статистичні збірники, матеріали обстежень тощо.

Залишити коментар:

Site Footer