Активи оборотні (поточні)

Активи оборотні (поточні) (current assets; CA) – це сукупність майнових цінностей підприємства, що обслуговують поточний господарський процес і повністю споживаються протягом одного операційного (виробничо-комерційного) циклу. У практиці обліку до них відносять майнові цінності (активи) всіх видів із терміном використання менше одного року.

У складі оборотних (поточних) активів підприємства виділяють такі види (див. малюнок):

Оборотні (поточні) активи — грошові кошти, а також ті види активів, які, як очікується, будуть звернені в гроші, продані або спожиті не пізніше ніж через рік (цінні папери, рахунки дебіторів, товарно-матеріальні запаси, витрати майбутніх періодів, що легко реалізуються). ). На відміну від довгострокових активів компанії, поточні активи не призначені для тривалого використання.

Активи оборотні (поточні), також звані оборотним капіталом – ті засоби, які компанія використовує для здійснення своєї повсякденної діяльності, що повністю споживаються протягом виробничого циклу. Їх зазвичай поділяють на товарно-матеріальні цінності та кошти. До них відносяться:

• запаси;
• сировина, матеріали, паливо, енергія, напівфабрикати, запчастини;
• витрати у незавершеному виробництві;
• готова продукція та товари;
• витрати майбутніх періодів;
• ПДВ із придбаних цінностей;
• дебіторська заборгованість (<12 міс.);
• короткострокові фінансові вкладення;
• кошти на рахунках та у касі;
• інші оборотні активи (малоцінні та швидкозношувані предмети).

Оборотні (поточні) активи підприємства характеризуються такими позитивними особливостями:

1. вони мають високу ліквідність, а частина їх представляють готові кошти платежу (грошові активи);
2. їм властива високий рівень структурної трансформації, тобто. вони легко можуть бути перетворені з одного виду в інший під час регулювання грошових та матеріальних потоків на підприємстві;
3. вони легко керовані; при ефективному фінансовому менеджменті швидкість їхнього обороту може бути підвищена;
4. вони більш пристосовуються (порівняно з необоротними активами) до змін кон’юнктури товарного та фінансового ринків, легше піддаються змінам у процесі регіональної, господарської чи товарної диверсифікації діяльності.

Водночас оборотним (поточним) активам притаманні такі недоліки:

1. частина оборотних активів, що у грошової форми чи формі дебіторську заборгованість, значною мірою схильна до втрати вартості у процесі інфляції;
2. тимчасово невикористовувані або надмірно накопичені запаси оборотних активів не генерують прибуток (за винятком короткострокових фінансових вкладень), а запаси матеріальних оборотних активів вимагають додаткових витрат на їх зберігання та зазнають постійних втрат у зв’язку з природним убутком;
3. Значна частина оборотних активів схильна до фінансового ризику втрат у зв’язку з несумлінністю партнерів, покупців, котрий іноді персоналу підприємства.

Для оцінки рівня оборотних активів у сукупному майні підприємства використовується коефіцієнт маневреності активів (КМ_А), який розраховується за такою формулою:

де
ОА – загальна сума оборотних активів підприємства за балансовою вартістю;
A – загальна сума всіх активів підприємства за балансовою вартістю.

Активи оборотні (поточні) за версією МСФЗ – активи, які:

1. очікується реалізувати, продати чи використати під час нормального операційного циклу компанії; за іншим визначенням: оборотні кошти; кошти та інші активи, які з достатнім ступенем визначеності будуть конвертовані у кошти (продані) або спожиті протягом одного року або нормального операційного циклу;
2. придбані в основному для торговельної діяльності або на короткий термін, або які очікуються реалізувати протягом 12 місяців після звітної дати;
3. є грошима чи його еквівалентами, які мають обмежень у використанні.

Достатній розмір оборотних активів потрібні для безперебійної роботи підприємства, тому аналіз ліквідності активів займає центральне місце у фінансовому аналізі підприємств. У ході аналізу вивчають достатність ліквідних активів для своєчасних розрахунків із постачальниками та підрядниками за поточною заборгованістю. І тому оборотні активи загалом та його групи за рівнем ліквідності порівнюють із загальною величиною короткострокових зобов’язань організації на ту саму дату (розраховують коефіцієнти ліквідності).

Висока частка оборотних активів й у материалоемких виробництв, організацій торгівлі. Чим вище частка оборотних активів (і, відповідно, нижче частка необоротних), тим більше організація може залучати короткострокового фінансування (короткострокових кредитів та позик, відстрочок платежів постачальникам у формі кредиторської заборгованості тощо) без шкоди для своєї фінансової стійкості.