Актуарні розрахунки (actuarial calculations) – це розрахунки тарифних ставок страхування на основі методів математичної статистики. Застосовуються у всіх видах страхування. Актуарні розрахунки ґрунтуються на використанні закону великих чисел. Відбивають у вигляді математичних формул механізм освіти та витрачання страхового фонду. Особливу роль грають у довгостроковому страхуванні, наприклад, пов’язаному із тривалістю життя населення, тобто у страхуванні життя та пенсійному страхуванні.
Актуарні розрахунки — розрахунки у сфері страхової математичної статистики. Загальне завдання таких математико-статистичних обчислень, пов’язаних з визначенням норм та умов страхування, полягає в тому, щоб сума страхових внесків за вирахуванням виплат гарантувала отримання страховою компанією (або державною організацією) очікуваних доходів.
Актуарні розрахунки проводять актуарії – громадяни, які мають кваліфікаційний атестат та здійснюють на підставі трудового договору або цивільно-правового договору зі страховиком діяльність із розрахунків страхових тарифів, страхових резервів страховика, оцінки його інвестиційних проектів з використанням актуарних розрахунків.
Методологія актуарних розрахунків заснована на використанні теорії ймовірностей, демографічної статистики та довгострокових фінансових обчислень. З допомогою теорії ймовірностей визначається можливість страхового випадку. Демографічна статистика необхідна диференціації страхових тарифів залежно від віку застрахованого. За допомогою довгострокових фінансових обчислень у тарифах враховується дохід, який отримує страховик від використання інвестицій за акумульованими внесками страхувальників.
До актуарних розрахунків відносять розрахунки тарифів за будь-яким видом страхування, включаючи страхування у разі інвалідності, страхування майна, маю на увазі використання методів математичної статистики в страхуванні. З допомогою актуарних розрахунків визначається частка участі кожного страхувальника у створенні страхового фонду, тобто. визначаються розміри тарифних ставок.
Методологія актуарних розрахунків заснована на використанні теорії ймовірностей, демографії та довгострокових фінансових обчислень. Теорія ймовірностей застосовується оскільки розміри тарифної ставки насамперед залежить від ступеня ймовірності страхового випадку. Відомості про демографію потрібні при розрахунках для диференціації тарифів відповідно до віку застрахованих. За допомогою методології довгострокових фінансових обчислень у тарифах враховується той дохід, який отримує страховик від використання як кредитні ресурси акумульованих внесків страхувальників.
Страховим операціям притаманний принцип еквівалентності, який виявляється у рівності фінансових зобов’язань страховика та страхувальника. Перш ніж визначити, яку суму кожному зі страхувальників слід внести до загального страхового фонду, необхідно встановити обсяг фінансових зобов’язань страховика, або розмір виплат, що мають бути, за договорами страхування.
Договори довгострокового страхування життя передбачають виплати у зв’язку із смертю застрахованого чи з дожитим до певного терміну. Для обчислення необхідних розмірів страхового фонду страховик повинен мати відомості про те, скільки осіб із числа застрахованих може померти протягом терміну страхування і скільки з них доживе до закінчення строку. Знаючи страхові суми, легко вирахувати суми майбутніх виплат.
На основі статистичного спостереження над смертністю населення обчислюються ймовірності дожиття та смерті для осіб різного віку та будуються таблиці смертності, які характеризують закономірність зміни під впливом віку чисельності певної сукупності людей. Ці таблиці використовуються для розрахунку тарифних ставок зі страхування життя та пенсії для осіб кожного конкретного віку. При цьому за допомогою довгострокових фінансових обчислень ставки заздалегідь занижуються на суму доходу, який буде отриманий у вигляді позичкового відсотка на кошти страховика, що використовуються як кредитні ресурси.
Крім тарифних ставок, актуарні розрахунки застосовуються при побудові резерву внесків за кожним договором страхування життя, і навіть сукупного резерву внесків страховика. Розміри викупних, редукованих страхових сум, що підлягають виплаті, позичок також визначаються за допомогою актуарних розрахунків. З їхньою допомогою проводиться перерахунок страхових внесків за зміни умов договорів страхування життя.
Актуарні розрахунки виробляються з урахуванням особливостей страхування. До них відносяться:
- події, які оцінюються, мають імовірнісний характер. Це відбивається на величині пред’явлених до сплати страхових внесків;
- визначення собівартості послуги, що надається страховиком страхувальнику, провадиться щодо всієї страхової сукупності;
- необхідність виділення та визначення оптимальних розмірів страхових резервів страховика;
- прогнозування сторнування договорів страхування та експертна оцінка їх величини;
- дослідження норми позичкового відсотка та тенденцій її зміни у часі;
- наявність повної або часткової шкоди, пов’язаної зі страховим випадком, що визначає потребу зміни величини його розподілу у часі та просторі за допомогою спеціальних таблиць;
- дотримання принципу рівноваги між страховими внесками страхувальника та страховим забезпеченням, що надається страховою компанією, завдяки отриманим страховим внескам;
- виділення групи ризику у межах даної страхової сукупності.
Завданнями актуарних розрахунків є:
- вивчення та класифікація ризиків за певними ознаками (групами) у рамках страхової сукупності;
- обчислення математичної ймовірності настання страхового випадку, визначення частоти та ступеня тяжкості наслідків заподіяння шкоди як в окремих ризикових групах, так і загалом за страховою сукупністю;
- математичне обґрунтування необхідних витрат на організацію процесу страхування;
- математичне обґрунтування необхідних резервних фондів страховика та джерел їх формування;
- дослідження норми вкладення капіталу (відсоткової ставки) при використанні страховиком зібраних страхових внесків як інвестицій та тенденцій їх зміни у конкретному часовому інтервалі, визначення залежності між процентною ставкою та величиною брутто-ставки.
