Позичальник – особа, яка отримує за договором позики чи банківського кредиту грошову суму чи інші речі, визначені родовими ознаками, які вона зобов’язується повернути у встановлений термін. З іншого боку, договором може бути встановлено зобов’язання позичальника заплатити відсоток використання грошових коштів чи інших активів.
Позичальник (borrower) – фізична або юридична особа, яка отримує кредит та зобов’язується повністю повернути його (як правило, з відсотками) в обумовлені договором позики терміни.
Взаємини позичальника з іншого боку за договором – позикодавцем чи кредитором регулюються Цивільним кодексом.
За законом позичальником може бути фізична або юридична особа щодо:
- до іншої фізичної особи за договором позики;
- юридичній особі;
- банку за кредитним договором.
Залежно від цього, кому позичальник зобов’язаний, договір може мати низку особливостей і регулюватися різними законами. Так, якщо стороною договору виступає банк, а договір кредитний, то, крім Цивільного кодексу, така угода підпадає також під дію закону «Про банки та банківську діяльність» та інші нормативні документи, що регулюють фінансову сферу.
Крім зобов’язань повернути борг та виплатити відсотки по ньому позичальник має також і ряд прав.
У межах кредитних відносин той самий економічний суб’єкт може бути одночасно як кредитор і як позичальник. Тоді, коли підприємство отримує банку кредит, воно є позичальником, а банк — кредитором. Якщо підприємство зберігає свої кошти у банку, воно є кредитором, а банк — позичальником.
