Платіжний інструмент (Payment Instrument) – певний засіб, що містить реквізити, що ідентифікують його емітента, платіжну систему, в якій він використовується, і, як правило, власника цього банківського платіжного інструменту. За допомогою банківських платіжних інструментів формуються відповідні документи щодо операцій, здійснених з використанням банківських платіжних інструментів, на підставі яких проводиться переказ грошей або надаються інші послуги власникам банківських платіжних інструментів.
За законодавством України платіжний інструмент — це кошти певної форми на паперовому, електронному чи іншому виді носія інформації, використання якого ініціює переказ коштів із відповідного рахунку платника. До платіжних інструментів відносяться документи на переказ та спеціальні платіжні засоби.
При здійсненні переказу коштів у СЕП НБУ як платіжний інструмент банки використовують:
- платіжне доручення;
- меморіальний ордер;
- платіжна вимога;
- платіжна вимога-доручення;
- меморіальний ордер, сформований на підставі реєстру документів з акредитива;
- меморіальний ордер, сформований на підставі реєстру чеків;
- платіжну вимогу на примусове списання коштів.
Відповідно до міжнародної практики до платіжних інструментів відносяться векселі, чеки, банківські платіжні картки та інші дебетові та кредитові платіжні інструменти.
Платіжні інструменти повинні бути оформлені належним чином і містити інформацію про їх емітент, платіжну систему, в якій вони використовуються, правові підстави здійснення розрахункової операції та, як правило, інформацію про власника платіжного інструменту та одержувача коштів, дату валютування, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення банком розрахункової операції, що повністю відповідають інструкціям власника рахунку або іншого передбаченого законодавством ініціатора розрахункової операції.
Порядок виконання операцій із застосуванням платіжного інструменту, зокрема. обмеження за цими операціями, визначаються законодавством та нормативно-правовими актами Національного банку України.
Спеціальний платіжний інструмент може існувати у будь-якій формі на будь-якому, крім паперового, носії, що дозволяє зберігати інформацію, необхідну для ініціювання переказу, та ідентифікувати його власника. Спеціальний платіжний інструмент повинен відповідати вимогам захисту інформації. Він може передаватися у власність або надаватися у користування клієнту у порядку, визначеному договором з емітентом. Утримувач спеціального платіжного інструменту зобов’язаний використовувати його відповідно до вимог законодавства, умов договору, укладеного з емітентом, та не допускати його використання особами, які не мають права або повноважень.
Торговці, які здійснюють підприємницьку діяльність у сфері продажу товарів, громадського харчування та послуг відповідно до закону, повинні використовувати реєстратори розрахункових операцій, зобов’язані забезпечити можливість здійснення власниками спеціальних платіжних інструментів розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням цих спеціальних платіжних інструментів (як мінімум трьох міжнародних та/або внутрішньодержавних платіжних систем).
Умови переведення торговців на обов’язковий прийом спеціальних платіжних інструментів для оплати за продані ними товари (надані послуги) закріплюються законодавчо, винятки щодо виконання таких розрахунків окремими категоріями торговців визначаються Кабінетом Міністрів України.
До документів на переведення належать розрахункові документи, документи на переказ готівки, міжбанківські розрахункові документи, клірингові вимоги та інші документи, що використовуються у платіжних системах для ініціювання переказу.
Форми розрахункових документів, документів на переказ готівки для банків, а також міжбанківських розрахункових документів встановлюються Національним банком. Форми документів на переказ, які у небанківських платіжних системах для ініціювання переказу, встановлюються правилами платіжних систем. Реквізити електронних та паперових документів на переказ, особливості їх оформлення, обробки та захисту встановлюються Національним банком. Форми документів по операціях із застосуванням спеціальних платіжних засобів та інших документів, що використовуються у платіжних системах для ініціювання переказу, встановлюються правилами платіжних систем та повинні містити обов’язкові реквізити, встановлені Національним банком. Документ на переклад може бути паперовим чи електронним. Вимоги до засобів формування та опрацювання документів на переказ визначаються Національним банком.
Документи по операціях із застосуванням спеціальних платіжних засобів та інших документів, що використовуються у платіжних системах для ініціювання переказу, можуть бути паперовими та електронними. Вимоги до засобів формування документів щодо операцій із застосуванням спеціальних платіжних засобів визначаються платіжною системою з урахуванням вимог, встановлених Національним банком.
Електронний документ на переклад має однакову юридичну силу поряд із паперовим документом. Відповідальність за достовірність інформації, що міститься в реквізитах електронного документа, несе особа, яка підписала документ електронним цифровим підписом.
Електронний документ на переклад, не завірений електронним цифровим підписом, не приймається до виконання. При прийомі електронних документів на переклад має бути дотримано відповідної процедури перевірки електронного цифрового підпису, що дозволяє переконатися в цілісності та достовірності електронного документа. У разі недотримання зазначених вимог банк або інша установа-член платіжної системи несуть відповідальність за шкоду, заподіяну суб’єктам переказу.
Одним із видів спеціальних платіжних інструментів є платіжні картки. Операції з платіжними картками здійснюються з урахуванням вимог, встановлених законами України та нормативно-правовими актами Національного банку України. Платіжна картка є власністю емітента та надається їм клієнту відповідно до умов договору. Емісія платіжних карток у межах України проводиться виключно банками, які уклали договір з платіжною організацією відповідної платіжної системи та отримали її дозвіл на виконання цих операцій (крім одноемітентних внутрішньобанківських платіжних систем). Порядок проведення емісії платіжних карток та здійснення з ними операцій, у т.ч. обмеження щодо цих операцій визначаються нормативно-правовими актами Національного банку.
Вид платіжної картки, що емітується банком, тип її носія ідентифікаційних даних (магнітна смуга, мікросхема тощо), реквізити, що наносяться на неї у графічному вигляді, визначаються платіжною організацією відповідної платіжної системи, в якій ця картка застосовується. Обов’язковими реквізитами, що наносяться на платіжну картку, є реквізити, що дозволяють ідентифікувати платіжну систему та емітента. Платіжні картки внутрішньодержавних платіжних систем мають містити ідентифікаційний номер емітента, визначений у порядку, встановленому Національним банком.
Національний банк веде офіційний реєстр ідентифікаційних номерів банків-емітентів платіжних карток внутрішньодержавних платіжних систем.
Еквайринг у межах України здійснюється виключно юридичними особами-резидентами, які уклали договір із платіжною організацією. У межах України переведення за операціями, які ініційовані із застосуванням платіжних карток, виконується лише у грошовій одиниці України.
Видача готівки через банківські автомати в межах України здійснюється у національній валюті, а через банківські автомати уповноважених банків-емітентів – у валюті рахунку платіжної картки. Банки-резиденти, які емітують платіжні картки, не мають права укладати договори про поширення емітованих ними платіжних карток з іншими суб’єктами підприємницької діяльності.
Банки-члени платіжних систем, якщо це не суперечить правилам відповідної платіжної системи, можуть укладати договори з іншими банками-резидентами, які не є членами цих платіжних систем, про видачу останніми готівкою за платіжними картками через власні каси або банківські автомати. За такі послуги беруть банки комісійні.
Платіжні організації небанківських платіжних систем-нерезиденти можуть укладати з банками-резидентами та небанківськими фінансовими установами-резидентами угоди про поширення серед клієнтів таких фінансових установ платіжних карток цих систем, видачу готівки за ними, а також з торговцями про прийом ними платіжних карток цих систем для проведення розрахунків за надані ними товари чи послуги.
(Див. Банківський платіжний інструмент, Мобільний платіжний інструмент, Переказ коштів).
