Ф’ючерсний контракт (Futures Contract / Futures) – стандартний біржовий договір купівлі-продажу (постачання) біржового активу в певний період часу в майбутньому за ціною, визначеною в момент укладання угоди.
Ф’ючерсний договір є різновидом похідних фінансових інструментів. Базовим активом для ф’ючерсних контрактів є курси валют (валютний ф’ючерс), курси акцій (фондовий ф’ючерс), активи, що приносять дохід у формі відсотка (відсотковий ф’ючерс), товари (товарний ф’ючерс), біржові індекси (індексний ф’ючерс). Ф’ючерсний договір є стандартизованим біржовим документом. Для кожного типу активів ф’ючерсні контракти стандартизовані за обсягами партії, місцем та терміном виконання.
Головна мета купівлі-продажу ф’ючерсного контракту – постачання базового активу на певних умовах (ціна, термін, партія) або отримання прибутку у вигляді різниці в ціні (курс валют, цінних паперів) ще до настання терміну угоди.
Погашення зобов’язань учасниками угоди за ф’ючерсним контрактом гарантує біржа. Ухвалення зобов’язань за ф’ючерсним контрактом називають відкриттям позиції. При кожному відкритті позиції покупець та продавець вносять на спеціальний ф’ючерсний рахунок депозит (зазвичай у сумі 5-15% від ринкової ціни ф’ючерсного контракту), що є гарантією виконання зобов’язань (операційна маржа – performance margin). Якщо протягом торгового дня позиція не закривається, клірингова палата біржі здійснює розрахунок зміни ціни на цей ф’ючерсний контракт. Таку зміну називають варіаційною маржею (Variation margin). Після проведених розрахунків ця маржа списується з рахунків власників відкритих позицій, які зазнали збитків, на рахунки власників відкритих позицій, зміна цін, за якими принесла прибуток. Покупець ф’ючерсного контракту має право протягом терміну дії контракту продати його іншим особам без погодження умов такого продажу із продавцем ф’ючерсного контракту.
У механізмі біржової торгівлі товарними ф’ючерсними контрактами беруть участь біржові склади, які приймають товарні активи від продавців і постачають покупцям, а торгівлі ф’ючерсними контрактами на цінні папери — професійні учасники ринку цінних паперів (депозитарії, реєстратори), які забезпечують перехід прав власності на поставлені на біржу цінні папери.
Ліквідація (погашення) зобов’язань за ф’ючерсними контрактами можлива шляхом:
- реального постачання базового активу, що лежить в основі ф’ючерсного контракту (погашення після закінчення терміну дії угоди);
- виплати різниці у цінах активу на момент відкриття позиції та в момент її закриття стороні, яка заробила прибуток (найчастіше);
- здійснення зворотної угоди.
Ф’ючерсні контракти використовують переважно для хеджування ризиків або у спекулятивних цілях. Реальні постачання активів здійснюють відносно рідко. На відміну від опціону, розрахунки за ф’ючерсним контрактом після закінчення терміну його дії є обов’язковими.
Ф’ючерсний контракт на сьогодні є основним видом термінових угод на товарних та валютних ринках світу.
(Див. Валютні ризики, Валютні операції, Валютні ф’ючерси).
