Основні електронні платіжні системи

Сучасні платіжні системи засновані насамперед на переміщенні коштів та фондових цінностей у системі реального часу. В рамках ЄС діє Трансєвропейська автоматизована система переказу коштів у режимі реального часу (першу версію введено в 1999 р.; сучасну версію діє з 2007 р.). Вона об’єднує 26 країн ЄС із розрахунковою одиницею євро. Системи засновані на об’єднанні національних центральних банків під егідою ЄЦБ та покриває 100% міжнародних (у рамках 26 країн ЄС) та 95% національних грошових транзакцій.

Для міжнародних міжбанківських переказів коштів поширена система SWIFT (Society for Worldwide Interbank Financial Telecommunications – Товариство всесвітніх міжбанківських фінансових каналів зв’язку). Вона заснована у 1973 р., штаб-квартира знаходиться у Бельгії. Система пов’язує між собою понад 9 тис. фінансових інститутів у 209 країнах та пропускає понад 15 млн щоденних повідомлень (1995 р. — 2,4 млн).

Поряд із загальними універсальними платіжними системами існують різні спеціалізовані системи.

Автоматичні клірингові системи (Automated Clearing House — AСП) надають клієнтам можливість здійснення електронних кредитних та дебетових переказів для здійснення платежів зі своїх банківських рахунків за комунальні послуги, іпотечні кредити та ін. АСН пропонують варіанти оплати для своїх клієнтів, особливо при щомісячних платежах. Більшість платіжних рішень стосується використання AСП для відправки грошей (за вирахуванням мита).

Торговий рахунок – це різновид банківського рахунку, який дозволяє клієнту отримувати платежі за допомогою кредитних або дебетових карток. Торгові провайдери повинні підкорятися правилам, встановленим платіжними системами тих карток, що вони приймають. Багато компаній з обробки платежів (наприклад, перераховані нижче) можуть діяти і як торговий рахунок, і як платіжна система з відповідним шлюзом безпеки, який дозволяє клієнтам безпечно передавати інформацію про кредитні картки.

Компанія з обробки платежів (Payment processor) проводить обробку транзакцій за кредитними картками.

Існують такі основні спеціалізовані системи:

1. Довірча депозитарна та клірингова корпорація (США, Нью-Йорк) (Depository Trust & Clearing Corporation, DTCC) заснована у 1973 р. Спочатку діяла як північноамериканська постторгова система для врегулювання платежів на фінансових ринках. В даний час це найбільша у світі корпорація за обсягом клірингових операцій на фінансових ринках. Річний оборот – 1,7 квадрильйон транзакцій;
2. Euroclear (Бельгія) – за обсягом операцій на фінансовому ринку друга у світі клірингова система. Заснована в 1968 як підрозділ J. Р. Morgan. З 2001 р. – оператор – Euroclear Bank. Забезпечує проведення для фінансових інститутів 90 країн. Служить також як центральний депозитарій. До 2013 р. виступала партнером Euronext (панєвропейська фондова біржа, заснована 2000 р.), а після її злиття з Нью-Йоркською фондовою біржею (злиття завершено 2014 р.) розширила зону впливу на США;
3. Міжнародна розрахунково-клірингова організація Clearstream – третя у світі компанія з клірингу на фінансовому ринку; підрозділ Deutsche Borse Group (Люксембург). Заснована у 2000 р. Діє так само, як центральний депозитарій, об’єднує 56 фінансових ринків та 2,5 тис. клієнтів у 110 країнах; щодня реєструє 250 тис. угод із цінними паперами. 1997 р. через систему пройшли 4,8 млрд дол, банку «Менатеп» (власник — М. Ходорковський). В операції, у свою чергу, брав участь Банк Нью-Йорка (The Bank of New York), звинувачений у відмиванні 7 млрд дол.
4. Асоціація систем клірингових платежів (Association for Payment Clearing Service, APACS) заснована у 1985 р., штаб-квартира – у Лондоні. Асоціація координує діяльність трьох міжбанківських клірингових систем: VACS (The Bankers Automated Clearing Services) — платіжна система Великобританії, заснована в 1968 р., її послугами користуються 90% британців, що працюють, CHAPS (The Clearing House Automated Payment System), яка діє з 1 як англійський міжбанківський кліринг, The Cheque and Credit – забезпечує клірингові операції з чеками;
5. Федеральна автоматизована система грошових переказів (Federal Reserve Wire Network, Fedwire) – онлайнова система переказу коштів, оператором якої є федеральні резервні банки США, створена в 1987 р., обслуговує понад 9 тис. банків-учасників. Щоденний оборот системи становить понад 3 трлн дол., кількість транзакцій – понад 0,5 млрд;
6. Електронна система переказу грошових коштів у місцях продажу з використанням платіжних карток (Electronic funds transfer at point of sale, EFTPOS) заснована в США в 1981 р. Призначена в основному для регіону Австралії та Нової Зеландії. Тільки в Австралії щорічно здійснює понад 2 млрд транзакцій на суму 130 млрд дол.

Технічна ефективність платіжних систем багато в чому залежить від ризиків, пов’язаних з переказом коштів та фондових цінностей. Поряд із загальними електронними платіжними системами існують спеціалізовані – призначені для фінансових транзакцій. Особливо виділяються розрахункові системи для ринків акцій, облігацій, валют, ф’ючерсів, деривативів, опціонів, а також переведення фондів між фінансовими інституціями. Багато хто з цих систем працює на клірингової основі в системі реального часу. Загальними тенденціями їх розвитку є універсалізація та перехід працювати в системі онлайн.

Електронні версії традиційних платіжних систем працюють з реальними та віртуальними дебетовими та кредитними картками. Електронна платіжна система виникла внаслідок еволюції звичайної платіжної системи.

У світі є різні електронні платіжні системи, серед них виділяються такі:

1. Authorize.Net , основними клієнтами якої є дрібні підприємці (понад 350 тис.), оплата послуг на вибір — щомісячна або з операції. Система заснована у 2004 р.; у вересні 2004 р. внаслідок хакерської атаки робота призупинилася, у 2009 р. створено принципово нову веб-інфраструктуру;
2. PayPal , заснована інтернет-компанією Х.соm у 1998 р., у 2002 р. стала підрозділом eBay. З 2007 р. система почала працювати не тільки на американському ринку. В даний час обслуговує 203 країни, 26 робочих валют, має 192 млн. активних зареєстрованих рахунків;
3. Google Checkout , заснована в 2006 р. в США, з 2007 р. діє в Англії, а з наступного року приступила до завоювання континентальної Європи, аналог РауРаl. Ціна для клієнтів кожної транзакції в системі Google Checkout та PayPal – 30 центів + ​​1,9-2,9% від суми;
4. Amazon Payment – ​​проект, що стартував у 2007 р., метод платежу – аналогічний PayPal. Ціна для клієнтів – 30 центів + ​​2,9% від суми транзакції всередині кожної країни та 3,9% для міжнародних переказів;
5. Dwolla , працює з 2009 р., особливо цікава для користувачів біткоїну;
6. Stripe , заснована в 2010 р. у США, оперує у 25 країнах, стягує винагороду у розмірі 2,9% плюс 30 центів із кожної транзакції. З 2014 р. підтримує транзакції з біткоїнами;
7. Braintree – система, заснована в 2007 р. в Чикаго, в 2014 р. стала підрозділом PayPal, доступна в Північній Америці, Європі, Австралії, оперує зі 130 валютами, 154 млн власників карток. Річний оборот – понад 12 млрд дол.;
8. Sumurai by FeeFighters – японська система, яка приймає основні платіжні картки; відсутні приховані платежі, працює також у США. Пропонує клієнтам дві опції – постійний щомісячний платіж, еквівалентний 10 дол (для бізнесу 25) або 10 центів з транзакції (для великих платежів – 30 центів + ​​2,3% від суми транзакції);
9. WeРау заснована у 2008 р. у Бостоні, надалі перебралася до Каліфорнії, за інтернет-проводками стягує 1% плюс 30 центів із транзакції, за платіжними картками — 2,9% плюс 30 центів;
10. 2Checkout — система, яка підходить для інтернет-компаній із місячним оборотом понад 50 тис. дол., досить дорога — 5,5% з обороту плюс 45 центів із транзакції, вісім методів платежів працює з 25 валютами. Приймає платежі та платіжні кошти PayPal та Google Checkout;
11. Serve — аналог PayPal, заснований у 2011 р., продукт був придбаний за 300 млн дол. American Express;
12. V.me (Visa), створена в 2007 р. на базі цифрового телебачення США, з радіомовленням іспанською мовою, онлайн-шопінг за допомогою картки Visa;
13. clearXchant – перша мобільна банківська система для учасників фінансового ринку США, створена у 2012 р. трьома банками: Bank of America, Chase, Wells Fargo; суперник PayPal.

Нині у Росії поруч із провідними зарубіжними (Visa і MasterCard) виділяються такі основні платіжні системи:

1. WebMoney – система миттєвих розрахунків на основі єдиних інтерфейсів усіх учасників. Заснована у 1998 р.;
2. Яндекс.Деньги – платіжна система для розрахунків через Інтернет. Заснована у 2002 р. У своєму сучасному вигляді з’явилася у 2011 р.;
3. RBK money – електронні платежі з персонального комп’ютера та мобільного телефону. Платіжна платформа була створена в 2002 р. під назвою Rupay, в 2008 р. змінила назву на сучасну, співпрацює з більш ніж 40 тис. інтернет-магазинів, має понад 5,5 млн. користувачів;
4. Юністрім — термінові платежі для фізичних осіб, система діяла з 2001 р. як підрозділ Юніаструм Банку, але 2005 р. була виділена в окремий бізнес;
5. BestChange.com — з моменту створення у 1998 р. до 2015 р. працювала зі змінним успіхом. Однак надалі стала більш популярною та перейшла до виконання функції моніторингу обмінних пунктів з наданням клієнтам електронних гаманців. Орієнтована на російськомовних клієнтів. Система пов’язана з електронними грошима Ощадбанку, Яндекса, Альфа-Банку та ПриватБанку;
6. Елекснет — мережа терміналів самообслуговування, що дозволяє власникам банківських карток самостійно оплачувати товари та послуги, діє з 2000 р.;
7. Рапіда – платіжна система. З’явилася 2001 р., досить слабо розвинена.
8. Qiwi — одна з найпоширеніших електронних платіжних систем, створена у 2007 р. За введення грошей на біткоінову біржу стягує комісійні винагороди у розмірі 5%.

Після 21 березня 2014 р., коли відбулося блокування платежів низки банків Росії, включених до санкцій США, перейшли до створення національної платіжної системи та привернули увагу три системи: китайська (China UnionPay), японська (Японське кредитне бюро – Japan Credit Bureau, JCB) і російська – “ПРОЮО”.

Особливу позицію займають платіжні системи China UnionPay – JCB. Система China UnionPay у 2002 р. була зареєстрована в Шанхаї (засновники – Промисловий та комерційний банк Китаю, Сільськогосподарський банк Китаю, Банк Китаю та Китайський будівельний банк) Народним банком Китаю. У Китаї банківські картки випускалися з 1993 р. Нині китайська платіжна система переважно внутрішня, але з присутністю 141 країні. За кількістю випущених карток UnionPay є найбільшою у світі — 3,4 млрд карток. З вересня 2013 р. китайську платіжну систему під маркою ТОВ «ЮніонПей» включено до реєстру операторів платіжних систем РФ. Лише двом зарубіжним банкам було надано можливість випускати картки даної системи — Банку Східної Азії та Сітібанк.

Японське кредитне бюро було створено у 1961 р., а після поглинання у 1968 р. Osaka Credit Bureau стало найбільшою в країні платіжною системою. З 1981 р. вийшло за кордон. У 1987 р. заснувала дочірню компанію у Лос-Анжелесі (JCBUSA). У 2014 р. JСBUSА відкрила в США 5,5 млн торгових точок. З 1990 р. почала оперувати в Європі. В даний час система представлена ​​в більшості країн світу, має майже 60 млн клієнтів (у тому числі 30 млн за межами Японії), частіше за карти воліють користуватися підприємці — 12 млн. При оплаті карткою квитків багаж і життя страхуються автоматично. Річний обсяг транзакцій 2015 р. становив близько 190 млрд дол. Карти випускають 350 установ (переважно банки) у 16 ​​країнах за системою, подібною до франчайзингу, приймають карти у 190 країнах.

У 2011 р. в Росії анонсували створення Універсальної електронної картки (УЕК), яка об’єднає унікальний номер кожного громадянина, банківську картку, медичну страховку, номер соціального страхування та пенсійну картку. Вперше про УЕК заговорили роком раніше — 2010 р.

Платіжна система «ПРОЮО» — універсальна електронна картка, яка застосовується для здійснення платіжної функції як УЕК. У РФ діє з 29 грудня 2012 р. Оператором системи виступає АТ «Універсальна електронна карта», розрахунковий центр діє на базі ПАТ «Сбербанк Росії». Станом на березень 2014 р. картки даної системи приймали до оплати більш ніж 250 тис. підприємств торгівлі та сервісу; 68 тис. (2/3 від чинних) банкоматів країни.

Безпосередньо після подій з блокуванням операцій для низки банків за двома провідними картковими системами (Visa, MasterCard) в РФ розглядалися різні варіанти розвитку платіжних систем. У тому числі можна назвати такі: побудова платіжної системи з урахуванням ЦБ РФ, створення приватної платіжної системи комерційними банками, приєднання до діючим неосновним платіжним системам. Багато фахівців вважали, що для підвищення безпеки грошової системи країни слід створити національну платіжну систему на базі «ПРОЮО». Що ж до створення приватної платіжної системи, то комерційні банки у ній слабко зацікавлені з вкладень значних коштів із невизначеною перспективою окупності. За різними оцінками, створення повноцінної платіжної системи буде потрібно від півтора до кількох років. Кожен банк по-своєму вирішує проблему.