Витрати та собівартість

Поняття собівартості продукції

Собівартість – це витрати підприємств, безпосередньо пов’язані з виробництвом, купівлею та реалізацією продукції, виконанням робіт та наданням послуг.

Собівартість продукції – це сума всіх витрат, які несе підприємство з виготовлення товару та його подальшої реалізації.

До складу собівартості входять витрати (витрати), пов’язані з виробництвом та реалізацією, та позареалізаційні витрати.

Витрати, пов’язані з виробництвом та реалізацією

Витрати, пов’язані з виробництвом та реалізацією, включають:

• витрати, пов’язані з виготовленням (виробництвом), зберіганням та доставкою товарів, виконанням робіт, наданням послуг, придбанням та (або) реалізацією товарів (робіт, послуг, майнових прав);
• витрати на утримання та експлуатацію, ремонт та технічне обслуговування основних засобів та іншого майна, а також на підтримку їх у справному стані;
• витрати на освоєння природних ресурсів;
• витрати на наукові дослідження та дослідно-конструкторські розробки;
• витрати на обов’язкове та добровільне страхування;
• інші витрати, пов’язані з виробництвом та (або) реалізацією.

Витрати (витрати), пов’язані з виробництвом та (або) реалізацією, за економічним змістом поділяються на такі групи:

1. матеріальні витрати;
2. витрати на оплату праці;
3. суми нарахованої амортизації;
4. Інші витрати.

матеріальні витрати

До матеріальних витрат відносяться такі витрати:

• на придбання сировини та (або) матеріалів, що використовуються у виробництві товарів, їх упаковці, або на інші виробничі та господарські потреби;
• на придбання запасних частин та витратних матеріалів, що використовуються для ремонту обладнання, інструментів, пристроїв, інвентарю, приладів, лабораторного обладнання, спецодягу та іншого майна;
• на придбання комплектуючих виробів та (або) напівфабрикатів, що піддаються монтажу та (або) додаткової обробки;
• на придбання палива, води та енергії всіх видів, що витрачаються на технологічні цілі та комунально-побутові потреби;
• на придбання робіт та послуг виробничого характеру, що виконуються сторонніми організаціями або індивідуальними підприємцями, а також виконання цих робіт (надання послуг) структурними підрозділами організації;
• пов’язані зі змістом та експлуатацією фондів природоохоронного призначення.

витрати на оплату праці

До витрат на оплату праці належать:

• суми, нараховані за тарифними ставками, посадовими окладами, відрядними розцінками або у відсотках від виручки відповідно до прийнятих в організації форм та систем оплати праці;
• нарахування стимулюючого характеру, у тому числі премії за виробничі результати, надбавки до тарифних ставок та окладів за професійну майстерність, високі досягнення у праці та інші подібні показники;
• нарахування стимулюючого та (або) компенсуючого характеру, пов’язані з режимом роботи та умовами праці, у тому числі надбавки до тарифних ставок та окладів за роботу в нічний час, роботу в багатозмінному режимі, за суміщення професій, розширення зон обслуговування, за роботу у важких, шкідливі, особливо шкідливі умови праці, за понаднормову роботу та роботу у вихідні та святкові дні, що виробляються відповідно до чинного законодавства;
• витрати на оплату праці, що зберігається працівникам на час чергової відпустки;
• грошові компенсації за невикористану відпустку під час звільнення працівника;
• нарахування працівникам, які вивільняються у зв’язку з реорганізацією або ліквідацією організації, скороченням чисельності або штату працівників організації;
• одноразові винагороди за вислугу років;
• надбавки, зумовлені районним регулюванням оплати праці, зокрема нарахування за районними коефіцієнтами;
• суми платежів (внесків) роботодавців за договорами обов’язкового та добровільного страхування та ін.

суми нарахованої амортизації

До сум нарахованої амортизації відносяться амортизаційні відрахування, визначені лінійним або нелінійним методами (див. Норма амортизації та методи нарахування амортизації).

Інші витрати

До інших витрат, пов’язаних з виробництвом та реалізацією, відносяться:

• суми податків та зборів, нараховані в установленому законодавством порядку про податки та збори;
• витрати на сертифікацію продукції та послуг;
• суми комісійних зборів та інших подібних витрат за виконані сторонніми організаціями роботи (надані послуги);
• витрати на оплату послуг з охорони майна;
• витрати на забезпечення нормальних умов праці та техніки безпеки;
• витрати на набору працівників;
• витрати на надання послуг з гарантійного ремонту та обслуговування;
• орендні (лізингові) платежі за майно, що орендується (прийняте в лізинг);
• витрати на відрядження;
• витрати на оплату аудиторських послуг;
• представницькі витрати;
• витрати на підготовку та перепідготовку кадрів та ін.

Позареалізаційні витрати

До складу позареалізаційних витрат, не пов’язаних із виробництвом та реалізацією, включаються:

• витрати на утримання переданого за договором оренди (лізингу) майна (включаючи амортизацію з цього майна);
• витрати у вигляді відсотків за борговими зобов’язаннями;
• витрати на організацію випуску та обслуговування цінних паперів;
• витрати на утримання законсервованих виробничих потужностей та об’єктів;
• витрати у вигляді курсової різниці від продажу (купівлі) іноземної валюти;
• витрати на оплату послуг банків;
• судові витрати та арбітражні збори та ін.

Види собівартості продукції

Розрізняють такі види собівартості, що характеризують її структуру:

1. Цехова собівартість включає витрати цеху виготовлення продукції. До складу цього виду собівартості входять витрати, пов’язані з придбанням сировини, матеріалів, палива, енергії, на оплату праці працівників цеху, загальновиробничі (або цехові) витрати та амортизаційні відрахування.
2. Виробнича собівартість включає витрати підприємства виробництва продукції. Вона складається з цехової собівартості та загальногосподарських (або загальнозаводських) витрат, до яких входять витрати, пов’язані зі змістом допоміжного та обслуговуючого господарства, апарату управління підприємством.
3. У повну собівартість входять витрати підприємства на виготовлення та реалізацію продукції. Вона складається з виробничої собівартості та комерційних (або позавиробничих) витрат, які включають витрати на упаковку і реалізацію продукції.

Класифікація витрат за виробництво продукції:

за економічним змістом

За економічним змістом всі витрати поділяються на чотири групи:

• матеріальні витрати;
• витрати на оплату праці;
• суми нарахованої амортизації;
• Інші витрати.

за способом віднесення на собівартість продукції

За способом віднесення на собівартість певного виду продукції всі витрати поділяються на прямі та непрямі. Прямі — повністю ставляться собівартість якогось виду продукції. До них відносяться витрати на сировину, матеріали, паливо, енергію, що йдуть на виготовлення даного виду продукції, та заробітна плата основних виробничих робітників. Непрямі витрати розподіляються пропорційно до величини прямих витрат між декількома видами продукції. До них відносяться загальновиробничі, загальногосподарські, позавиробничі витрати та амортизаційні відрахування.

з економічної ролі у процесі виробництва

По економічної ролі у процесі виробництва витрати поділяються на основні та накладні. Основними називаються витрати, що безпосередньо пов’язані з виробництвом продукції. До них відносяться витрати на сировину, основні та допоміжні матеріали, паливо та енергію на технологічні цілі, оплату праці виробничих робітників, відрахування на соціальні потреби та інші витрати. Накладні витрати пов’язані з організацією, обслуговуванням та управлінням виробництвом. Вони складаються із загальновиробничих та загальногосподарських витрат.

за складом (однорідності)

За складом (однорідності) витрати, що включаються до собівартості продукції, складаються з одноелементних та комплексних витрат. Одноелементними є витрати, які складаються з одного елемента, наприклад, оплати праці виробничих робітників, амортизаційні відрахування. До комплексних відносяться витрати, що складаються з кількох елементів. Наприклад, загальногосподарські (або загальнозаводські) витрати, до яких входять:

• витрати на утримання адміністративно-технічного персоналу підприємства;
• амортизаційні відрахування від вартості будівель та споруд загальногосподарського призначення, їх утримання та ремонт;
• витрати на охорону праці та техніку безпеки;
• витрати на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи;
• витрати на підготовку кадрів;
• обов’язкові платежі – страхування майна, платежі за забруднення природного середовища та ін.

за періодичністю виникнення

За періодичністю виникнення витрати поділяються на поточні та одноразові. До поточних відносяться витрати, які здійснюються постійно, наприклад витрати на сировину та матеріали, напівфабрикати, паливо та енергію. До одноразовим (одноразовим, дискреційним) ставляться витрати, здійснювані разово, наприклад підготовку та освоєння випуску нових видів продукції та інших.

щодо участі у процесі виробництва

За участю у процесі виробництва виділяються виробничі та позавиробничі (комерційні) витрати. Виробничі витрати безпосередньо пов’язані з випуском продукції. До них відносяться:

• матеріальні витрати;
• витрати на оплату праці;
• суми нарахованої амортизації;
• Інші витрати.

Позавиробничі (комерційні) витрати прямо не пов’язані з виробництвом продукції. До їх складу входять витрати на:

• вивчення ринку;
• рекламу продукції;
• тару, упаковку;
• комісійні виплати організаціям збуту;
• проведення ярмарків та ін.

з ефективності

За ефективністю витрати поділяються на продуктивні та непродуктивні. Продуктивними є витрати на виробництво продукції за умови її відповідності стандартам та дотримання вимог технології та організації виробництва. Непродуктивні – це витрати, пов’язані з порушенням встановлених стандартів та вимог технології та організації виробництва. Наприклад, втрати від простоїв, брак продукції, оплата понаднормових робіт та ін.

по відношенню до готового продукту

По відношенню до готового продукту виділяють витрати на незавершене виробництво та витрати на готову продукцію. Витрати незавершене виробництво включають витрати на продукцію часткової готовності, тобто. на незакінчену продукцію та напівфабрикати власного виробництва. До складу витрат за готову продукцію включаються всі витрати виробництва продукції.

з охоплення нормуванням

За охопленням нормуванням витрати поділяються на нормовані та ненормовані. Нормовані витрати визначаються за встановленими нормами та нормативами. Наприклад, матеріальні витрати, заробітна плата виробничих робітників. Крім того, до них належать:

• відрядження та представницькі витрати;
• суми виплачених підйомних у межах норм, встановлених законодавством;
• витрати на компенсацію за використання для службових поїздок власних легкових автомобілів;
• плата державному чи приватному нотаріусу за нотаріальне оформлення у межах встановлених тарифів;
• частина витрат реклами.

Ненормовані – це витрати, за якими норми та нормативи не встановлюються. До них відносяться втрати від простоїв, втрати від шлюбу, оплата понаднормових робіт.

за статтями калькуляції

Класифікація витрат за статтями калькуляції використовується для обліку витрат на виробництво окремих видів продукції та включає витрати:

• на сировину та матеріали;
• зворотні відходи (віднімаються);
• покупні вироби, напівфабрикати та послуги виробничого характеру сторонніх підприємств та організацій;
• паливо та енергію на технологічні цілі;
• оплату праці виробничих робітників;
• додаткову заробітну плату виробничих робітників;
• відрахування на соціальні потреби;
• підготовку та освоєння виробництва;
• утримання та експлуатацію обладнання;
• загальновиробничі витрати;
• загальногосподарські витрати;
• втрати від шлюбу;
• інші виробничі витрати;
• позавиробничі витрати.

від зміни обсягу виробництва продукції

Залежно від зміни обсягу виробництва продукції витрати поділяються на змінні та постійні (або умовнопостійні). Змінні витрати – це такі витрати, які змінюються прямо пропорційно до зміни обсягу продукції, що випускається. До них відносяться витрати на сировину, матеріали, паливо та енергію, що йдуть на технологічні цілі та заробітна плата робітників-відрядників. Постійні (або умовно-постійні) витрати— це такі витрати, які або не змінюються взагалі, або незначно змінюються зі збільшенням обсягу виробленої продукції. Це амортизаційні відрахування, загальновиробничі (цехові), загальногосподарські (загальнозаводські) витрати. Класифікація витрат за цією ознакою має велике економічне значення, оскільки показує, що зі збільшенням обсягу виробництва продукції відбувається зниження собівартості одиниці виробленої продукції за рахунок економії на постійних (або умовно-постійних) статтях витрат.