Змішана економіка (mixed economy) – економічна система, що характеризується наявністю різних форм власності та господарювання та способів регулювання економічних та соціальних питань. «Змішаність» реалізується у впливі держави та суспільств, інститутів (структур) на ті ланки (точки) економічних та соціальних процесів, де ринковий механізм дає «осічки».
Змішана економіка, яка визначається США як змішаний капіталізм, у Німеччині — як соціальне ринкове господарство, у Швеції — як економіка функціональної соціалізації, виникла як альтернатива ортодоксальному соціалізму на основі НТР, як реакція на «провали» ліберальної ринкової економіки.
Теоретична основа змішаної економіки розроблена основоположником теорії державного регулювання економіки Дж. М. Кейнс (1883-1946). Як основна регульована змінна Кейнс розглядав попит, стимулювання якого через систему державних замовлень дозволяє досягти ефективного вирішення економічних і соціальних проблем. Ці теоретичні побудови знайшли втілення у створенні та реалізації 1933-1938 «Нового курсу» Ф. Рузвельта (1882-1945) США. Соціальне ринкове господарство Німеччини засноване на ідеях неоліберальної фрейбурзької школи, створеної працями В. Ойкена (1891-1950), В. Репке (1899-1966) та А. Мюллер-Армака (1901-1978). Ця школа доводила необхідність такої економічної системи, яка б гарантувала підтримку конкуренції (упорядкований лібералізм). Батьком соціального ринкового господарства в Німеччині є Л. Ерхард (1897-1977), який зумів втілити цю систему в життя.
Поняття змішаної економіки запроваджено 60-ті гг. П. Самуельсоном, який визначив американську економіку як змішану систему вільного підприємництва, економічний контроль якої здійснюється з боку, як держави, і приватних інститутів. Нині американська модель змішаної економіки — це модель підприємницького суспільства, яка ґрунтується на принципах лібералізму, що передбачають пріоритет приватної власності, вільного підприємництва, ринкової конкуренції та незначний прямий вплив держави на економіку. Така змішана економіка орієнтована на всіляке заохочення підприємницької активності та досягнення успіху найактивнішою частиною суспільства. Вирішення соціальних проблем здійснюється державним впливом на розподіл доходів (прогресивне оподаткування, державні соціальні трансфертні програми), соціальним страхуванням, коригуванням розподілу ресурсів з метою зміни структури національного продукту у напрямку оптимізації виробництва суспільних благ.
Економіка всіх розвинених капіталістичних країн функціонує як змішана, проте національна моделі змішаної економіки відрізняються як масштабами на економічні та соціальні процеси, а й його якістю, під яким мається на увазі характер та організація державних інститутів, способи їх діяльності. У цих відмінностях головну роль грають частка державних витрат у бюджеті держави й розміри соціального сектора, а функції держави.
У Японії за високої ефективності державного на економічні та соціальні процеси частка державних витрат у ВВП мала. Японська змішана економіка є регульованим корпоративним капіталізмом, заснованим на національних традиціях патерналізму, що поєднує свободу приватного підприємництва, підкріплену сприятливими умовами накопичення капіталу, з активною структурною, інвестиційною, зовнішньоекономічною та корпоративною соціальною політикою. Ця змішана економіка характеризується деяким відставанням темпи зростання оплати праці від темпів зростання його продуктивності, за рахунок чого досягається, з одного боку, зниження витрат виробництва і тим самим висока конкурентоспроможність японських товарів на світовому ринку, а з іншого — стійкий економічний та соціальний прогрес країни.
На відміну від американської та японської моделі змішані економіки європейських країн, методологічним стрижнем яких служить концепція соціального партнерства, формувалися під великим впливом соціал-демократичних ідей і тому більшою мірою соціально орієнтовані і допускають більш високу питому вагу державного сектора національної економіки. Зокрема, у Німеччині ефективна підтримка конкурентних засад та приватного підприємництва поєднується з розвиненою державною та муніципальною соціальною інфраструктурою, системою соціального захисту основної маси населення, широкою участю громадських інститутів (професійних, підприємницьких, споживчих, екологічних та інших спілок та рухів) у виробленні та контролі економічної та соціальної політики на державному та місцевому рівнях.
У шведській моделі змішаної економіки виробництвом займаються приватні підприємства, що діють на конкурентній основі, а держава виконує соціальні функції (зайнятість, освіта, соціальне страхування, НДДКР, транспорт).
Високий рівень соціальних гарантій класичної змішаної економіки забезпечується з допомогою широкого перерозподілу доходів. Регулююча роль держави здійснюється через встановлення сукупного рівня виробництва, грошово-кредитну та бюджетну політику, а також через податкову політику та соціальне законодавство. Держава також вдається контролювати галузі економіки з допомогою націоналізації підприємств.
