Завдаток — грошова сума, яку одна із сторін передає іншій у рахунок належних за договором платежів, на підтвердження укладання договору та забезпечення його виконання.
За цивільним правом завдаток — один із способів забезпечення виконання зобов’язань за договорами між громадянами або за їх участю. Якщо зобов’язання не виконано з вини сторони, що дала завдаток, вона не може вимагати його. Коли за невиконання зобов’язання відповідає сторона, яка отримала завдаток, вона повинна сплатити подвійну суму завдатку. Якщо невиконанням зобов’язання кредитору заподіяно збитків, що перевищують суму задатку, він має право вимагати їх відшкодування у частині, не покритій завдатком, якщо договором не передбачено інше.
Завдаток — гарантійний внесок у вигляді грошової суми або майнових цінностей, що передаються одним економічним суб’єктом іншому як гарантія виконання прийнятих першим суб’єктом зобов’язань стосовно того, кому видано завдаток. Якщо суб’єкт, який дав завдаток, не виконує прийнятих ним зобов’язань, то завдаток втрачається, тобто переходить до того, кому він виданий як гарантія. Якщо ж зобов’язання виконано, то завдаток повертається або зараховується на оплату виконання зобов’язань. Наприклад, громадянин замовив ательє пошити йому пальто і прийняв на себе зобов’язання сплатити готове пальто. Як гарантія наступної оплати громадянин видає ательє завдаток у вигляді, скажімо, частини вартості готового пальта. Якщо замовник (громадянин) відмовляється від придбання зшитого йому пальта без достатніх підстав, ательє вправі не повертати йому завдаток.
Угода про завдаток має бути укладена в письмовій формі, інакше вона визнається недійсною. Завдаток слід відрізняти від авансу, який виконує лише платіжну функцію та незалежно від причини невиконання договору підлягає поверненню.
У всіх випадках умова про передачу задатку має повністю ідентифікувати сплачувані як задаток гроші саме як задаток, тобто суми, що передаються в рахунок виконання зобов’язання за договором, на знак укладання цього договору та забезпечення виконання зобов’язань за ним. Якщо таким чином суми, що передаються, не можна кваліфікувати, то вони вважаються авансом.
Таким чином, завдаток – це форма комерційного кредиту. Грошова позичка, що видається однією стороною договору (замовником) іншій стороні (виконавцю) у рахунок належних платежів як засіб реального забезпечення виконання договору.
В економічній літературі маржу або гарантійний внесок також іноді називають задатком. Вноситься на депозит, ця грошова сума служить забезпеченням виконання зобов’язань за ф’ючерсними контрактами та операціями з опціоном.
Документом, що лежить в основі бухгалтерського обліку операцій, пов’язаних із завдатком, є угода про завдаток, укладена у письмовій формі. Зазвичай воно включається до основного договору або видається як розписка в отриманні задатку. Порушення правила про форму задатку не тягне за собою його недійсність, на відміну від порушення форми угоди про неустойку, заставу або поруку.
