Заява на переказ коштів в іноземній валюті – документ, який передається клієнтом банку для того, щоб переказати гроші в іноземній валюті зі свого рахунку на рахунок контрагента. При цьому, хто платить, прийнято називати перекладодавцем, а того, хто отримує гроші – бенефіціаром.
У розпорядженні зазначаються такі дані:
- найменування перекладодавця, його ІПН, номер валютного рахунку платника;
- сума переказу числом та прописом (розбіжності не допускаються), код валюти платежу;
- найменування бенефіціара, його адреса, номер рахунку. Причому назва одержувача вказується точно так, як у контракті, без перекладу;
- банк бенефіціара, кореспондентський рахунок, код SWIFT.
Крім того, у розпорядженні обговорюється, хто є платником комісії за послуги банків із переказу коштів. За умовчанням ним буде той, хто робить переказ, але в контракті, за яким проводиться платіж, може значитись і інше. Тоді слід записати: “За рахунок бенефіціара”.
Розпорядження засвідчується підписом посадових осіб організації та печаткою, які вказані у картці із зразками підписів у банку.
Міжнародні перекази в іноземній валюті підпадають в більшості випадків під дію валютного контролю, тому юридичній особі, швидше за все, доведеться приготувати додаткові документи, які будуть потрібні для відповідного підрозділу банку, щоб пропустити платіж.
