Аналіз ризиків та винагород застосовується для графічного представлення потенційних вигод стратегічних виборів та пов’язаних із ними ризиків. Результатом використання цієї моделі є оцінні значення привабливості стратегічних виборів.
Потім на основі цих показників приймаються рішення щодо розподілу ресурсів. Аналіз ризиків і винагород будується за тією ж схемою, що й аналіз співвідношення ризиків та прибутковості, до якого вдаються для оцінки таких фінансових продуктів, як облігації і опціони.
Коли слід застосовувати модель «Аналіз ризиків та винагород»
Аналіз ризиків та винагород можна проводити з будь-яким ступенем деталізації. Головний виконавчий директор може сам провести його в першому наближенні хоч на клаптику паперу, а може доручити команді аналітиків виконати всебічний аналіз, що включає розгорнуті дослідження ринку, розрахунок прибутку на інвестований капітал (return on investment, ROI), розробку сценаріїв та аналіз чутливості. За будь-якого з цих двох підходів основні кроки будуть однакові.
Якщо вибрати цей інструмент, можна порівняти один з одним різні види проектів та їх комбінації. Об’єднання проектів може вплинути на розподіл ресурсів, щоб воно було збалансованим та відповідало розподілу ризиків у компанії. Однак ця модель не може показати зміни ризиків та винагород, якщо деякі стратегічні вибори поєднуються на основі різних моделей. Взаємопов’язаність стратегічних виборів у цій моделі не береться до уваги.
Як слід користуватися моделлю «Аналіз ризиків та винагород»
Керівники, менеджери та аналітики спочатку повинні скласти список стратегічних виборів та тих потенційних винагород, які можна очікувати від кожного з них. Наприклад, до таких виборів можна включити розвиток міжнародного ринку, пропозицію на ринку нового продукту, вдосконалення професійного управління закупівлями, аутсорсингове виробництво. У сукупності інвестиції та додаткова економія та/або зниження витрат є потенційною винагородою, розмір якої можна оцінити кількісно. Крім того, стратегічні вибори для вибору можна ранжувати на основі якісних факторів, таких, скажімо, як поліпшення іміджу компанії або розвиток здібностей у новій сфері, що тільки утворюється (наприклад, технологічної).
Кожен стратегічний вибір треба детально проаналізувати, щоб оцінити ризики, що його супроводжують. І число факторів, що розглядаються в цьому випадку, входять: обсяг інвестицій, загрози в галузі, необхідність відмовитися від інших варіантів при виборі даного, вплив на відносини в ланцюзі постачання та наявність бар’єрів, що перешкоджають відходу з ринку.
Після того, як усі вибори нанесені на діаграму, що складається при проведенні аналізу ризиків та винагород, корисно провести «мозковий штурм», щоб знайти способи мінімізувати ризики, пов’язані з тими виборами, які мають високий потенціал отримання прибутку. Так само можна знайти способи підвищення віддачі відносно безпечних виборів. Аналіз ризиків та винагород можна проводити більш розширено, якщо додати до нього ще одну координату, і тоді ми отримаємо аналіз ризиків, винагород та ресурсів. При виборі цього різновиду аналізу кількість необхідних ресурсів на діаграмі зображається кружками або «бульбашками» відповідного розміру. Іншими словами, стратегічні вибори, для реалізації яких потрібна значна кількість ресурсів, показуються у вигляді «бульбашок» більшого розміру в порівнянні з «міхурами» ресурсоекономних виборів. Таке уявлення допомагає знайти найкращий варіант, де ризики, винагороди та ресурси досить добре або повною мірою узгоджені один з одним.
Останнє, що треба зробити — збалансувати ризики, винагороди та ресурси з урахуванням розподілу ризиків, бажаного для компанії. Керівництво компаній, що прагне уникати ризиків, насамперед приділятиме увагу рішенням, спрямованим на тривалу та безперебійну діяльність, і тому погоджуватимуться на варіанти не з найвищими винагородами. Керівництво компаній з більш сильно розвиненим духом підприємництва і готове йти на ризик віддасть перевагу варіанту з вищими винагородами, навіть якщо він супроводжується вищими ризиками. Звичайно, і в цих умовах співвідношення винагороди та ризику для компанії має бути загалом сприятливим.
Висновки
У стратегічному менеджменті є одна серйозна пастка — рішення часто ухвалюються на основі обмеженої інформації та без урахування різноманітних перспектив. Неточні, надмірно оптимістичні або просто нереалістичні прогнози щодо потенційних винагород стратегічних виборів призводять до того, що аналіз ризиків стає другорядним. До того ж ризик, що оцінюється, часто занижується. Через це стратегічний вибір може бути представлений набагато краще, ніж він є насправді.
У моделі аналізу ризиків та винагород є один істотний недолік: оцінка ризиків, винагород та можливих ресурсів є результатом комплексного впливу різних факторів. Причому вагове значення кожного фактора та ступінь їхньої взаємозалежності зазвичай перебувають під впливом емоцій.
Щоб досягти максимального результату від аналізу ризиків і винагород, рекомендується провести порівняння великої кількості можливостей, що дозволить дійти мінімально можливого числа стратегічних виборів. Крім того, також бажано досить глибоко та всебічно проаналізувати всі потенційні ризики та винагороди. Найбільша пастка, яка чекає аналітиків при цьому, — зайве спрощення ситуації та недостатня увага складності факторів та їхнього взаємовпливу.
