Витрати бюджету

Витрати бюджету (budget overheads /expenses) – економічні відносини, пов’язані з розподілом фонду грошових коштів держави та її використанням за галузевим, відомчим, цільовим та територіальним призначенням. Включаються витрати на фінансування народного господарства, соціально-культурних заходів (освіта, охорона здоров’я, соціальне забезпечення), оборону країни, утримання органів управління та правоохоронних органів, витрати на державний внутрішній борг, витрати на надання фінансової підтримки територіям та ін.

Витрати бюджету

1. за економічним змістом – фінансові відносини, що виникають у суб’єктів публічної влади з юридичними та фізичними особами, між суб’єктами влади у зв’язку з розподілом та використанням бюджетних фондів усіх рівнів за функціональним, галузевим та цільовим призначенням; виявляються ці відносини через конкретні види витрат;
2. по матеріально-речовому втіленню – кошти, виділені на фінансове забезпечення виконання завдань та функцій держави та місцевого самоврядування.

Перша з дефініцій дозволяє дати якісну характеристику видатків бюджету, розкрити економічну роль та громадське призначення кожного виду видатків; друга – показати їхню величину.

Існує різноманіття видів видатків бюджету, що залежать від низки факторів:

• природи та функцій держави;
• рівня соціально-економічного розвитку;
• зв’язків бюджету із господарством;
• задач, розв’язуваних кожному історичному відрізку часу;
• форм надання бюджетних коштів та ін.

Витрати бюджету залежно від своїх економічного змісту поділяються на поточні витрати та капітальні витрати. Угруповання видатків бюджету на поточні та капітальні встановлюється економічною класифікацією видатків бюджету.

Капітальні витрати бюджету являють собою частину видатків бюджету, що забезпечує інноваційну та інвестиційну діяльність, що включає статті видатків, призначені для інвестицій у діючі або новостворювані юридичні особи відповідно до затвердженої інвестиційної програми, кошти, що надаються як бюджетні кредити на інвестиційні цілі юридичним особам, витрати на проведення капітального (відновлювального) ремонту та інші витрати, пов’язані з розширеним відтворенням, витрати, при здійсненні яких створюється або збільшується майно, що перебуває у власності відповідно держави, інші витрати бюджету, включені до капітальних витрат бюджету відповідно до економічної класифікації видатків бюджету. У складі капітальних видатків бюджету може бути сформований бюджет розвитку, порядок та умови формування якого визначаються законом.

Поточні витрати бюджету — це частина видатків бюджету, що забезпечує поточне функціонування органів державної влади, органів місцевого самоврядування, бюджетних установ, надання державної підтримки іншим бюджетам та окремим галузям економіки у формі дотацій, субсидій та субвенцій на поточне функціонування, а також інші видатки бюджету, що не включені до капітальних витрати відповідно до бюджетної класифікації.

Надання бюджетних коштів здійснюється у таких формах:

1. асигнувань на утримання бюджетних установ; коштів на оплату товарів, робіт та послуг, що виконуються фізичними та юридичними особами за державними або муніципальними контрактами;
2. трансфертів населенню, що включають асигнування: на органами місцевого самоврядування обов’язкових виплат населенню, встановлених чинним законодавством, правовими актами представницьких органів місцевого самоврядування; на здійснення окремих державних повноважень, що передаються на інші рівні влади; на компенсацію додаткових видатків, що виникли в результаті рішень, прийнятих органами державної влади, що призводять до збільшення бюджетних видатків або зменшення бюджетних доходів;
3. бюджетних кредитів юридичним особам (в т.ч. податкових кредитів, відстрочок (розстрочок) щодо сплати податків та платежів та інших зобов’язань);
4. субвенцій та субсидій фізичним та юридичним особам;
5. інвестицій у статутні капітали чинних або новостворених юридичних осіб;
6. бюджетних позичок, дотацій, субвенцій та субсидій бюджетам інших рівнів бюджетної системи, державним позабюджетним фондам;
7. кредитів іноземним державам;
8. коштів на обслуговування та погашення боргових зобов’язань, у т.ч. державних чи муніципальних гарантій.