Власне утримання (Retention) – економічно обґрунтована величина ризику, яку перестрахувальник залишає на своїй відповідальності, передаючи решту в перестрахування. Залежно від методу перестрахування та успішності договору перестрахування ця величина може бути встановлена у частках від страхової суми або суми збитків, або в абсолютній сумі.
Власне утримання страхувальника — частка у сумі шкоди, захищеної страхуванням, яку має нести на своїй фінансовій відповідальності сам страхувальник, доки страховиком забезпечується передбачений умовами полісу страховий захист. Хоча власне утримання зазвичай виявляється у грошовій формі, період очікування, передбачений умовами страхування, може виконувати функцію власного утримання. Наприклад, пільги, передбачені за полісом страхування у разі непрацездатності, виплачуються непрацездатному особі зазвичай раніше 30-дневного періоду після настання непрацездатності.
У страхуванні здоров’я перехідним власним утриманням страхувальника є власне утримання за основним медичним полісом, що застосовується у проміжку між первинним страховим покриттям та основним страховим покриттям медичних витрат. Спочатку забезпечується виплата пільг за первинним полісом страхування здоров’я, а коли сума пільг виявляється вичерпаною, то до виплати пільг за основним медичним страхуванням застосовується перехідне власне утримання страхувальника. Таке власне утримання зазвичай встановлюється у вигляді фіксованої суми за кожен збиток.
Власне утримання страхувальника на обслуговування – Власне утримання, що використовується у зв’язку з сукупним власним утриманням. Воно застосовується лише у разі, коли збитки досягають ліміту сукупного власного утримання, а страховик стає відповідальним за врегулювання подальшої шкоди. Оскільки обробка великої кількості незначних претензій є для страховика неефективною, остільки після того, як досягнуто ліміту сукупного власного утримання, застосовується невелике власне утримання до кожного оплачуваного збитку.
Власне утримання на сім’ю застрахованої особи у страхуванні здоров’я — власне утримання застрахованої особи за схемою страхування здоров’я, яке може бути встановлене відповідно до загальних страхових витрат, що покриваються, витратами всіх охоплених страхуванням членів сім’ї, а також по кожному члену сім’ї окремо.
Безумовне власне утримання страхувальника (з будь-якої причини) у практиці забезпечення пільг для службовців та у страхуванні здоров’я: власне утримання, що передбачається за схемою страхування здоров’я, яке застосовується до всіх страхових витрат, що покриваються, витрат застрахованого учасника даної схеми, понесених ним внаслідок дії будь-яких конкретних або пов’язаних з ними причин період накопичення.
Власне утримання страхувальника, що викуповується — власне утримання, яке може бути виключено зі страхового полісу шляхом сплати додаткової страхової премії з метою отримання страхового покриття, що забезпечує виплату відшкодування у повному розмірі у разі збитку.
Власне утримання страхувальника у формі щоденної вартості — власне утримання страхувальника, яке застосовується при страхуванні підприємницького доходу, яке виражається у певній кількості днів. Після настання збитків визначається сума, яка могла бути зароблена за кожен робочий день (щоденна вартість), у тому випадку, якби збитки не відбулися. Сума власного утримання є зазначеним числом днів, помноженим на щоденну вартість.
