Відсоток (Interest) – дохід, що виплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора у вигляді плати за використання залучених на певний термін коштів чи майна. До відсотка відносять:
- платіж за використання коштів або товарів (робіт, послуг), одержаних у кредит;
- платіж використання коштів, залучених на депозит;
- платіж за придбання товарів на виплат.
Відсотки нараховуються на основну суму заборгованості або у вигляді фіксованих сум. У разі якщо залучення коштів здійснюється шляхом продажу облігацій, казначейських зобов’язань або ощадних (депозитних) сертифікатів, емітованих позичальником, сума відсотків визначається шляхом нарахування відсотків на номінал такого цінного паперу, виплати фіксованої премії або виграшу або шляхом визначення різниці між ціною розміщення та ціною погашення цінного паперу (сума дисконту).
Платежі за іншими цивільно-правовими договорами, незалежно від того, встановлені вони в абсолютних (фіксованих) цінах або у відсотках до суми договору або до іншої вартісної бази, не вважають відсотком.
Відсоток – плата за користування позичковим (запозиченим) капіталом у всіх його формах (кредитний відсоток, депозитний відсоток, відсоток за облігаціями, відсоток за векселями тощо).
У цілому нині відсоткові ставки залежить від кількості грошей у зверненні, попиту позикові кошти, політики уряду, оцінки кредитором ризику неповернення позики і періоду позики. В економіці відсоток повинен виконувати дві функції:
- зрівняти обсяги особистих заощаджень з обсягами коштів, які фірми готові взяти у позику для здійснення своїх капіталовкладень;
- зрівняти обсяги попиту кредит із пропозицією кредиту.
Процентна ставка, яка забезпечує таку рівновагу, відома як природна норма відсотка (natural rate of interest). Вона була вперше визначена К. Вікселлем (1851-1926) і має на увазі, що відсоткова ставка, нижча, ніж природна норма відсотка, поведе до зростання цін на споживчі товари, що в свою чергу спричинить інфляцію та неадекватні показники заощаджень. Дж. М. Кейнс, який використовував концепції К. Вікселля у створенні своєї загальної теорії, вважає, що уряди повинні контролювати кредит, обмежуючи грошову масу/кількість грошей у обігу.
(Див. Процентна ставка за депозитом, Процентний дохід, Позичковий відсоток).
