Траст (від англ. trust-довіра) –
- майно, передане в управління на довірчих засадах (довірча власність);
- юридичний документ, який надає його власнику право довірчого управління майном;
- довірче управління власністю.
Власник майна може передати їх у довірче управління іншій особі (довірчому управляючому). Передача майна в довірче управління не тягне переходу права власності до довірчого керуючого та оформляється трастовим договором (або договором довірчого управління майном), відповідно до якого одна сторона (засновник управління) передає своє майно на певний термін довірчого управління довірчому керуючого, який зобов’язується здійснювати цим майном на користь засновника управління або зазначеної ним третьої особи (бенефіціара-вигодонабувача). Найбільш популярна передача в траст грошових коштів та фондових цінностей.
У промисловості колективних інвестицій довірча власність кількох власників то, можливо представлена як загальних фондів банківського управління чи пайових інвестиційних фондів. Довірчим керівником перших виступають банки, а других – керівники фірми, які пройшли процедуру ліцензування.
Траст (довірче управління) — угода, відповідно до якої власність передається якійсь особі або особам, які керують нею на користь іншої особи або осіб (бенефіціарів). Опікун є юридичним власником власності, однак бенефіціар має справедливу частку у доходах цієї власності. Траст може виникнути виходячи з добровільної угоди осіб чи встановлюється за законом.
Траст — форма представництва з урахуванням довірчого управління майном, цінними паперами, підприємствами, фірмами тощо. Траст можуть здійснювати за довіреністю окрему фізичну чи юридичну особу, групу осіб, спеціалізовані установи. Останні називаються там траст-компаніями, діючими зазвичай, у формі акціонерних товариств. І тут у статутному капіталі розмежовуються кошти, що належать самому суспільству (його акціонерний капітал), і кошти, прийняті довірче управління (гарантовані фонди).
За англо-американською моделлю траст — це інститут довірчої власності. У системі трасту зазвичай беруть участь три сторони: засновник трасту, довірчий власник та бенефіціарій (вигодонабувач). Юридичною підставою трасту є договір, укладений між засновником трасту, тобто власником майна, що передається в траст, та довірчим власником, який бере на себе зобов’язання управляти переданим йому майном. Власником залишається засновник трасту, але за договором передає всі права з управління майном довірчому власнику (наприклад, банку).
Траст може бути утворений для надання підтримки окремим особам та сім’ям, для надання пенсій та ведення благодійної діяльності з метою ліквідації власності банкрутів на користь їх кредиторів або для гарантованого зберігання цінних паперів, придбаних пайовими трастами (unit trasts) на гроші їхніх інвесторів. Види активів, якими може мати траст, регулюються законом. Траст повинен керуватися на користь бенефіціаріїв, а не для отримання прибутків піклувальниками.
Траст — термін, який у США для позначення монополістичного освіти, що виник у результаті злиття низки компанії. Саме тому антимонопольне законодавство США названо антитрестівським.
Під трастом також розуміється певне майно, передане банку під контроль та управління на спеціальних умовах. Довірителем є особа, яка довіряє трастової компанії або траст-відділу банку, ведення певних операцій з його майном. І тут траст-отдел, виконує ці операції за дорученням довірителя, виступає у ролі довіреної особи. За характером розпорядження довіряної власністю трасти поділяються на активні та пасивні.
