Транснаціональні банки (Multinational (Transnational) Banks) — великі фінансово-кредитні установи універсального типу, які мають широку мережу закордонних філій, відділень, представництв, агенцій та контролюють валютні та кредитні операції на світовому ринку.
Транснаціональні банки є основними посередниками у міжнародного руху позичкового капіталу. Транснаціональні банки – це міжнародні банківські монополії, які завдяки високому рівню концентрації та централізації капіталу, а також зрощенню з промисловими корпораціями є провідними фінансовими установами на світовому ринку позичкових капіталів та фінансових послуг.
Характерними рисами транснаціональних банків є складна структура власності та капіталу, висока питома вага міжнародних фінансових операцій, універсальність послуг, а також здійснення діяльності у багатьох регіонах світу. Від національних банків транснаціональні банки відрізняються структурою власності, джерелами ресурсів, характером операцій та відносин із клієнтами.
Транснаціональні банки обслуговують здебільшого рух іноземного капіталу. Основні клієнти транснаціональних банків – транснаціональні корпорації, іноземні уряди, міжнародні організації.
Важливою рисою транснаціональних банків є структура доходів. Обов’язковою умовою діяльності транснаціональних банків є стабільна і висока питома вага прибутку від операцій за кордоном.
Транснаціональні банки сформувалися з урахуванням найбільших банків промислово розвинених країн. Це банки, які посідають перші місця на національних ринках позичкових капіталів. До них відносяться найбільші банки США, Великобританії, Німеччини, Франції та Японії.
Особливості діяльності транснаціональних банків:
- До транснаціональних банків відносяться, як правило, найбільші банківські монополії, що грають домінуючу роль на національних ринках. Це в першу чергу найбільші комерційні банки, що мають величезні власні капітали і депозитну базу, а також провідні ділові банки, які поступаються комерційним банкам за масштабами коштів, що залучаються, але мають великий досвід роботи в спеціальних сферах банківської діяльності. Будучи монополістами своєму ринку, транснаціональні банки повністю контролюють операції у світовому ринку позичкових капіталів.
- Діяльність транснаціональних банків носить міжнародний характер, що пов’язано з високою часткою закордонних операцій у їхній сукупній діяльності, а також залежністю їх від зовнішнього ринку щодо мобілізованих та використовуваних коштів. Це значною мірою визначає глобальність своєї діяльності. Іноді діяльність транснаціональних банків здійснюється незалежно від інтересів країни їхнього основного базування. Фактично, немає обмежень і клієнтури цих банків.
- Визначальним для транснаціональних банків є наявність великої мережі зарубіжних підрозділів, що є механізм оперативної акумуляції та перерозподілу позичкового капіталу, і навіть монополізації фінансових ресурсів окремих країн. Транснаціональні банки здійснюють міжнародні операції через складну мережу тісно пов’язаних закордонних філій, відділень та агентств, що знаходяться в основних фінансових центрах світу, а також на національних ринках провідних капіталістичних країн.
- Особливого значення набуває створення зарубіжних відділень транснаціональних банків про податкових гаванях з метою приховування прибутків від оподаткування та угод, заборонених законом. До таких податкових гавань відносяться Сінгапур, Панама, Бахрейн, острови Карибського моря, Гонконг та Кайманові острови, де транснаціональні банки створили таку кількість філій, яка майже не поступається їх числу в Західній Європі. Формування закордонної мережі транснаціональних банків значно відрізняється. Залежно від системи акціонерного контролю з боку транснаціональних банків дочірні та підконтрольні іноземні банки поділяються на повністю контрольовані, контрольовані та контрольовані незначною частиною пакету акцій. Якщо перша їх самостійна у правовому відношенні, з власним статутом і капіталом, то два інші різновиди хоч і не мають привілеїв, але дозволяють транснаціональним банкам швидко і з незначними витратами освоїтися на незнайомих ринках і отримати прямий доступ до місцевих ресурсів і клієнтів. Більше половини зарубіжних підрозділів посідає транснаціональні банки США, Великобританії, Японії, Франції, ФРН, Швейцарії та Канади.
- Для транснаціональних банків характерні тісна взаємозалежність, переплетення капіталів, інтересів, попри гостру конкуренцію з-поміж них. Типовою стає тенденція до посилення картелізації міжнародної банківської діяльності, фактичний поділ світового ринку між кількома десятками найбільших банківських монополій, багатомасштабна діяльність на світовому ринку з розміщення євронот, єврооблігацій та євроакцій. Економічна міць транснаціональних банків стала основною фінансовою опорою країн. Транснаціональні банки шляхом купівлі державних позик кредитують західні держави тривалі терміни.
(Див. Банк, Банківська діяльність).
