Тіньова економіка (shadow economy) – неформальна частина національної економіки, яка не враховується офіційною статистикою. Термін тіньова економіка охоплює види неврахованої діяльності, незафіксовані офіційно:
- економічні операції, які не заборонені законом («сірий» ринок);
- кримінальний, тобто заборонений законом бізнес (чорний ринок).
У широкому значенні слова у тіньову економіку входить також позаринкова діяльність, що здійснюється у домашніх господарствах, у сфері бартерного обміну послугами та у всіх випадках, коли її продукти не виходять на ринок.
Тіньова економіка — у вузькому значенні — соціально-економічні відносини між окремими громадянами, соціальними групами щодо використання державної власності у корисливих особистих чи групових інтересах.
Тіньова економіка – частина економіки, що включає не контрольовані державою виробництво, розподіл та споживання товарів та послуг, відносини між окремими громадянами, соціальними групами щодо використання приватної або державної власності в корисливих цілях.
Тіньова економіка існує у кожній національній економіці. Зазвичай, за оцінними даними, її масштаби не перевищують 10% ВВП. У деяких країнах за слабкості державного контролю за виконанням законодавства, особливо в умовах кризи, повоєнної розрухи або під час перехідних періодів, тіньова економіка досягає значно більших розмірів.
Тіньова економіка має таку структуру:
- кримінальна економіка – «вбудована» в офіційну економіку економічна злочинність (розкрадання, корисливі посадові та господарські злочини); підпільна, що повністю приховується від усіх форм контролю економічна діяльність (наркобізнес, азартні ігри, проституція); загальнокримінальна злочинність проти особистої власності громадян як форма позаекономічного перерозподілу доходів (грабіж, розбій, крадіжка особистого майна, рекет);
- фіктивна економіка – Офіційна економіка, що дає фіктивні результати, що відображаються в діючій системі обліку та звітності як реальні;
- неформальна економіка – система неформальних взаємодій між економічними суб’єктами, що базується на особистих відносинах та безпосередніх контактах між ними та доповнює або замінює офіційно встановлений порядок організації та реалізації економічних зв’язків.
Тіньова економіка – це економічні взаємини громадян суспільства, що розвиваються стихійно, в обхід існуючих державних законів та суспільних правил. Доходи цього підприємництва ховаються і не є оподатковуваною економічною діяльністю. По суті, будь-яке підприємництво, результатом якого є приховування доходів або ухилення від сплати податків, може вважатися тіньовою економічною діяльністю.
Тіньову економіку також можна охарактеризувати як сукупність різнотипних економічних відносин та неврахованих, нерегламентованих та протиправних видів економічної діяльності. Але, перш за все, тіньова економіка — це неконтрольовані суспільством і виробництво, розподіл, обмін і споживання товарно-матеріальних цінностей, грошей і послуг, що приховуються від нього. В даному випадку ми маємо справу з дуже складним економічним явищем, яке тією чи іншою мірою притаманне соціальним системам будь-якого типу. Тіньова, «сіра» економіка, як правило, досить пов’язана з «білою», офіційною економікою.
Масштаби та характер діяльності у сфері тіньової економіки варіюються в дуже широких межах — від величезних доходів, які витягують із злочинних підприємств (на кшталт наркобізнесу), до пляшки горілки, якою «нагороджують» водопровідника за полагоджений кран.
Тіньова економіка утворюється через існування умов, за яких можливо вигідно приховувати свою економічну діяльність від широкого кола осіб. Масштаб приховування може бути різним – від приховування самого існування фірми або існування певних активів до приховування окремих угод.
За інших рівних умов, що стоїть податковий тягар, то більше вписувалося тіньовий сектор економіки, оскільки що у ньому підприємства через несплати податків отримують конкурентне перевагу над іншими фірмами і витісняють їх із ринку. Чим складніше бюрократичні процедури у країнах, тим більше цей сектор економіки. Питаннями доцільності такої поведінки, зокрема, займається економіка злочину та покарання.
Підприємства тіньової економіки зазвичай не дотримуються стандартів (наприклад ГОСТ), якими оточений будь-який вид діяльності, що ліцензується. Іноді тіньовий сектор розвивається через підвищені адміністративні бар’єри для входу на ринок.
В середньому, чим більше співробітників у фірмі, тим менша ймовірність того, що вони отримують неоформлювану зарплату «в конверті», з якої не сплачуються податки.
Чим більше замішане підприємство в тіньовій діяльності, наприклад «переведення в готівку», тим менший термін її ймовірного існування, оскільки ліквідація подібних фірм — ще один спосіб приховати сліди своєї діяльності.
Згідно з експертними оцінками обсяг тіньової економіки в Росії та Україні оцінюється у 20-30% від річного обсягу ВВП.
