Еквайринг (Acquiring) — діяльність банку, яка включає проведення розрахунків з підприємствами торгівлі або надання послуг з операцій, здійснених власниками банківських карток і здійснення операцій з видачі їм готівки. Еквайринг здійснюють банки-учасники системи масових платежів за товари та послуги.
Процес еквайрингу передбачає:
- процесинг карткових транзакцій, які у банк підприємством торгівлі (послуг), включаючи обробку даних про транзакції для введення у систему інформаційного обміну між учасниками платіжної системи. Після зчитування та контролю сума транзакцій передається по системі інформаційного обміну та банк-емітент отримує цю суму від карткової платіжної системи за вирахуванням комісійних (2-4%). Залежно та умовами договору про еквайрингу банк може кредитувати торговельні та сервісні підприємства;
- оплата рахунків підприємств торгівлі (послуг) за транзакціями за мінусом комісійних зборів (дисконту) або інших платежів;
- обмін інформацією про договір та оплату комісійних на користь банку-емітента за облік даних про транзакцію з використанням карток між емітентом та еквайєром;
- розгляд заявок підприємств торгівлі (послуг) на приєднання до системи карткових розрахунків; аналіз кредитоспроможності підприємств торгівлі (послуг).
Комісійна винагорода банку становить певний відсоток від суми купівлі у торговій точці за банківською карткою. Розмір його встановлюється банком кожної торгової організації персонально, оскільки залежить від багатьох чинників. Наприклад, від сфери діяльності організації, від її середньомісячного торговельного обороту, від того, як давно вона працює на ринку і скільки має точок продажу, від обсягу займаної торгової точки площі, від типу зв’язку і т.д. Слід зазначити, що певний відсоток від отриманої комісії банк-еквайєр віддає платіжній системі (в середньому 1,1%) та банку-емітенту, і це також відбивається на її розмірі. Іншими словами, банк-еквайєр з урахуванням цих виплат не може опустити величину комісії нижче за певний рівень, адже тоді він опиниться в мінусі. Через високу конкуренцію на даному ринку комісії банків знаходяться приблизно на одному рівні і на грані рентабельності, варіюючись у діапазоні від 1,5% до 4% від суми транзакції. Якщо оборот підприємства значний, то комісія знижується до мінімальної позначки приблизно до 1,5%.
Як правило, банки встановлюють та підключають необхідне обладнання, проводять навчання персоналу та надають видаткові та рекламні матеріали безкоштовно. У ряді банків обладнання може віддаватися у найм, яку необхідно буде вносити щомісячну плату.
Установка обладнання обслуговування карт, навчання персоналу, збір розрахункової інформації тощо. за дорученням члена платіжної системи може бути виконані третьою стороною, яка є членом платіжної системи (процесингової компанією).
Еквайрінг можуть скористатися як ті торгові підприємства, у яких вже є розрахунковий рахунок у банку, так і ті, у яких він не відкритий. Це не є обов’язковою умовою банку. Просто в тому випадку, якщо організація не має рахунку в банку, їй доведеться пред’являти більшу кількість документів, необхідних для укладення договору.
Терміни відшкодування у банках – від одного до трьох днів. Найчастіше, якщо підприємство розрахунковий рахунок відкрито банку-эквайере, зарахування загальної суми операцій протягом дня з відрахуванням банківської комісії відбувається наступного робочого дня. Якщо рахунок відкрито іншому банку, то переказ коштів здійснюється у вигляді міжбанківських розрахунків. У разі термін зарахування відшкодування збільшується і може досягати двох-трьох днів. Буває і так, що деякі банки спочатку чекають на повне відшкодування з боку платіжних систем і тільки після цього здійснюють переказ коштів. За такого підходу терміни відшкодування можуть досягати трьох-п’яти днів.
Еквайринг вигідний і для банків, і для підприємств торгівлі (послуг). Еквайринг дозволяє організації торгівлі збільшити кількість покупців, а водночас і оборот коштів, знизити витрати на інкасацію та ризики за операціями, пов’язаними з готівкою. Банк отримує від торговців прибуток за оплату рахунків як дисконту і може використовувати кошти, які зберігаються торговцями з їхньої рахунках.
(Див. Безготівкові розрахунки, Кредитна картка, Національна система масових електронних платежів, Платіжна картка).
