Термін корисного використання (useful life) – період, протягом якого об’єкти основних засобів та нематеріальні активи приносять дохід або служать для виконання цілей діяльності організації.
Термін корисного використання – період, протягом якого використання об’єкта основних засобів покликане приносити дохід організації або служити для виконання цілей діяльності організації, яка визначається для прийнятих до бухгалтерського обліку основних засобів відповідно до встановленого порядку. Для окремих груп основних засобів термін корисного використання визначають, виходячи з кількості продукції або іншого натурального показника обсягу робіт, очікуваного для отримання в результаті використання цього об’єкта. Термін корисного використання об’єктом основних засобів встановлюється організацією після прийняття об’єкта до бухгалтерського обліку.
Експлуатаційна потужність активу, як правило, виражена в часових періодах або одиницях, що використовуються в господарській діяльності підприємства за його прямим призначенням. Термін корисного використання закінчується у разі фізичної нездатності активу виконувати свої функції або його зношування – залежно від того, яка подія настала раніше.
Терміном корисного використання є період, протягом якого використання об’єкта основних засобів приносить дохід організації. Для окремих груп основних засобів термін корисного використання визначається виходячи з кількості продукції, що очікується на отримання в результаті використання цього об’єкта, або іншого натурального показника обсягу робіт. У разі поліпшення (підвищення) спочатку прийнятих нормативних показників функціонування об’єкта основних засобів у результаті проведеної реконструкції чи модернізації організацією переглядається термін корисного використання цього об’єкту.
Термін корисного використання об’єкта основних засобівякщо вказівка на нього відсутня в технічних умовах, визначається організацією самостійно виходячи з:
- передбачуваного періоду використання цього об’єкта за прогнозованої продуктивності або потужності застосування;
- очікуваного фізичного зносу, що залежить від режиму експлуатації (кількості та тривалості змін), природних умов та впливу агресивного середовища, системи планово-попереджувальних ремонтів усіх видів;
- нормативно-правових та інших обмежень щодо використання цього об’єкта (наприклад, термін оренди, лізингу).
Термін корисного використання об’єкта нематеріальних активів визначається на основі договірних умов використання цього об’єкта. Якщо за нематеріальними активами неможливо визначити термін корисного використання, то норми перенесення вартості встановлюються для 10 років (але не більше терміну діяльності організації).
