Суброгація (Subrogation) – отримання однією стороною (як правило, гарантом або страховиком) права іншої сторони стягнути борг або подати позов до третьої особи.
Суброгація — заміщення однієї особи іншим щодо права, вимоги чи пред’явлення будь-яких претензій. Отже, особа порядку суброгації набуває всі права первинного кредитора, тобто. відбувається своєрідна переуступка права вимоги. У цьому сенсі суброгація має спільні риси із цесією.
Умова переходу прав у порядку суброгації — виплата коштів новим кредитором первісному чи виконання ним інших зобов’язань. Найчастіше зазначений правовий інститут застосовується у таких галузях, як страхова справа, порука та обіг цінних паперів.
Суброгація (лат. subrogatio – заміна) – перехід до страховика, який виплатив страхове відшкодування, права вимагати компенсацію з особи, відповідальної за шкоду, заподіяну страхувальнику в межах відшкодованого. Якщо договором майнового страхування не передбачено інше, до страховика, який виплатив страхове відшкодування, переходить у межах виплаченої суми право вимоги, яке страхувальник (вигодонабувач) має до особи, відповідальної за збитки, відшкодовані внаслідок страхування. При цьому умова договору, що виключає перехід до страховика права вимоги до особи, яка навмисне завдала збитків, мізерна.
Право вимоги, що перейшло до страховика, здійснюється ним з дотриманням правил, що регулюють відносини між страхувальником (вигодонабувачем) та особою, відповідальною за збитки. Страхувальник (вигодонабувач) зобов’язаний передати страховику всі документи та докази та повідомити йому всі відомості, необхідні для здійснення страховиком права, що перейшов до нього, вимоги. Якщо страхувальник (вигодонабувач) відмовився від свого права вимоги до особи, відповідальної за збитки, або здійснення цього права стало неможливим з вини страхувальника (вигодонабувача), страховик звільняється від виплати страхового відшкодування повністю або у відповідній частині та має право вимагати повернення зайво виплаченої.
Суброгацією називається один із окремих випадків позадоговірної заміни кредитора в зобов’язанні. З одного боку, суброгацію слід відрізняти від заміни кредитора у зобов’язанні згідно з договором (цесія, факторинг, індосамент), оскільки, на відміну від договірних форм заміни кредитора, правова підстава суброгації — не в договорі, а в законі. З іншого боку, суброгацію слід відрізняти від регресу. Насправді суброгація відрізняється від регресу тим, що з суброгації протягом терміну позовної давності заново не починається, і боржник може заявити про пропуск цього терміну так само, якби замість нового кредитора діяв старий.
(Див. Гарантія).