Субординований капітал (Subordinated Capital) – кошти, залучені від юридичних осіб – резидентів та нерезидентів, як у національній, так і в іноземній валюті на умовах субординованого боргу.
Субординований борг — звичайні незабезпечені боргові капітальні інструменти (складові елементи капіталу), які відповідно до договору не можуть бути вилучені з банку до п’яти років, а у разі банкрутства чи ліквідації повертаються інвестору після погашення претензій інших кредиторів. Сума субординованого боргу, включеного до капіталу, щорічно зменшується на 20% його первісного розміру протягом останніх п’яти років дії договору.
Кошти, залучені на умовах субординованого боргу, включаються до капіталу банку після отримання дозволу Національного банку у разі, якщо вони відповідають наступним критеріям:
- є незабезпеченими, субординованими та повністю оплаченими;
- не можуть бути погашені за ініціативою власника;
- можуть вільно брати участь у покритті збитків без пред’явлення банку вимоги щодо припинення торгових операцій;
- за ними дозволяються відстрочення обслуговування зобов’язань зі сплати відсотків, якщо рівень доходності не дозволяє банку здійснити такі виплати.
Відповідно до Інструкції «Про порядок регулювання діяльності банків в Україні» банки, термін діяльності яких становить не менше одного року, з метою підвищення рівня капіталізації, можуть залучати незабезпечені кошти юридичних та фізичних осіб (інвесторів), у грошовій формі як у національній, так і іноземній валюті 1-ї групи Класифікатора іноземних валют за умов субординованого боргу з наступним урахуванням цих коштів у капітал 2-го рівня.
Залучення коштів на умовах субординованого боргу з метою їхнього обліку в додатковому капіталі банку у вигляді позик, кредитів, депозитів юридичних осіб може здійснюватися як укладанням прямих договорів між банком-боржником та інвестором, так і шляхом випуску банком-боржником облігацій.
Мінімальна сума залучених коштів за умов субординованого боргу шляхом випуску облігацій становить 100 тис. грн. У разі залучення коштів на умовах субординованого боргу від однієї особи на суму понад 2 млн. грн., укладається прямий договір.
Банк має право залучати кошти на умовах субординованого боргу в іноземній валюті, якщо він отримав письмовий дозвіл Національного банку на здійснення операцій з валютними цінностями щодо залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України або залучення та розміщення іноземної валюти на міжнародних ринках.
У разі залучення коштів на умовах субординованого боргу шляхом випуску облігацій серед обмеженого кола юридичних осіб (розміщення шляхом закритого продажу) у дозволі має міститися повний перелік цих осіб.
Кошти на умовах субординованого боргу залучаються на певний термін, але не менш як на п’ять років.
У разі випуску облігацій в угоді про залучення коштів на умовах субординованого боргу має бути передбачено, що у разі банкрутства банку-боржника задоволення вимог інвестора здійснюватиметься після задоволення вимог усіх кредиторів.
Процентна ставка за субординованим боргом не може перевищувати протягом усього періоду дії угоди максимальної ставки залучення субординованих коштів, встановленої рішенням Правління Національного банку з огляду на економічні умови на ринку банківських послуг. У разі залучення коштів на умовах субординованого боргу шляхом випуску облігацій, процентна ставка залишається незмінною протягом усього періоду обігу облігацій.
Нарахування відсотків за субординованим боргом здійснюється щомісяця. Авансова сплата та капіталізація відсотків не допускаються.
Кошти, залучені на умовах субординованого боргу, не можуть бути запорукою за кредитами та іншими операціями банку-боржника. Дострокове погашення субординованого боргу може відбуватися з ініціативи банку-боржника та за згодою інвестора за умови отримання дозволу Національного банку на дострокове погашення субординованого боргу.
Облігації, емітовані банком-боржником за умов субординованого боргу, є цінними паперами, що засвідчують внесення їх власником коштів на певний період, на певних умовах і підтверджують зобов’язання відшкодувати йому номінальну вартість цих цінних паперів у передбачений умовами випуску термін із виплатою фіксованого відсотка.
Облігації випускаються у бездокументарній формі не менше ніж на п’ять років і мають бути іменними, терміновими, процентними та з обмеженим колом обігу (розміщення шляхом закритого продажу). Такі облігації обслуговуються в одному із депозитаріїв Національної депозитарної системи.
Юридичні особи набувають облігації за рахунок коштів, що надходять у їхнє розпорядження після сплати податків та відсотків за банківські кредити. Вартість облігацій виплачується у гривнях, а у випадках, передбачених умовами їхнього випуску, — в іноземній валюті. Незалежно від виду валюти, в якій здійснено оплату облігацій, їхню номінальну вартість виражають у гривнях.
Володіння облігацією, випущеної за умов субординованого боргу, не дає права на участь в управлінні банком. Облігації за умов субординованого боргу підлягають обігу на вторинному ринку лише межах кола осіб, заздалегідь визначених банком-боржником у рішенні про випуск облігацій.
Якщо кошти залучені в іноземній валюті, то для визначення розміру субординованого боргу, що враховується у капіталі банку, вони перераховуються до гривні за офіційним курсом, встановленим Національним банком на дату зарахування коштів на кореспондентський рахунок банку-боржника.
(Див. Капітал банку).
