З погляду можливості страхування ризики поділяються на страхові та не страхові. Найбільшу групу становлять ризики, які можна застрахувати.
Страховий ризик — ймовірна подія чи сукупність подій, у разі настання яких проводиться страхування.
Страховий ризик – це ризик, який можна оцінити з погляду ймовірності настання страхового випадку та кількісних розмірів можливих збитків.
Для того, щоб ризик вважався страховим, він повинен відповідати основним нижченаведеним критеріям:
- ризик, що включається до обсягу відповідальності страховика, має бути можливим;
- ризик повинен мати випадковий характер. Об’єкт, по відношенню до якого виникає страхове правовідносини, характеризується нестійким, тимчасовим типом зв’язку і не повинен наражатися на небезпеку, яка заздалегідь відома страховику або власнику об’єкта страхування. При цьому всім сторонам, що беруть участь у договорі страхування, заздалегідь не відомі конкретний час страхового випадку та можливий розмір завданих збитків;
- Випадковість прояву даного ризику слід співвіднести з масою однорідних об’єктів. Для цього він організується відповідне статистичне спостереження, аналіз даних якого дозволяє встановити адекватну прогнозу страхову премію. Дані статистики дозволяють будувати висновки про закономірності прояви ризику стосовно сукупності однорідних об’єктів;
- настання страхового випадку, виражене у реалізації ризику, має бути пов’язані з волевиявленням страхувальника чи іншого зацікавленої особи. Не можна приймати на страхування ризики, пов’язані з наміром страхувальника (спекулятивні ризики);
- факт настання страхового випадку не відомий у часі та просторі;
- страховий випадок ні мати розміри катастрофічного лиха, тобто. не повинен охоплювати масу об’єктів у рамках великої страхової сукупності, завдаючи масових збитків;
- негативні наслідки реалізації ризику необхідно об’єктивно виміряти та оцінити. Масштаби наслідків мають бути досить великими та торкатися інтересів страхувальника.
Найчастіше під страховим ризиком розуміють:
- небезпека, що загрожує застрахованому об’єкту (вид відповідальності страховика);
- можливість, ймовірність настання страхового випадку (події), що передбачається з метою страхування (величина небезпеки);
- подія або сукупність подій, від яких здійснюється страхування та при настанні яких страховик повинен виплатити страхове відшкодування;
- сам об’єкт страхування (будівля, вантаж тощо);
- величину відповідальності страховика за договором страхування.
З причин виникнення та кількості об’єктів, що потрапляють під страховий ризик, виділяють фундаментальні та специфічні ризики.
Здебільшого специфічні ризики є придатними для страхування, тоді як фундаментальні, системні – ні.
Фундаментальні ризики – не контрольовані та комплексні ризики, які впливають на всіх. Це ризики, причини яких непідвладні жодній людині, ні групі людей. Під дію таких ризиків потрапляє велика кількість людей, які й змушені відповідати за цими ризиками. Фундаментальні ризики прийнято відносити до так званихфорс-мажорним обставинам». Форс-мажорні обставини не включаються до переліку страхових випадків.
Специфічні ризики пов’язані з окремими особами чи підприємствами як з причин, і зі збитками, які сталися. Серед специфічних ризиків можна виділити аномальні (вони вищі або нижчі за нормальні) і катастрофічні.
Дослідники ризиків над ринком цінних паперів за рівнем глобальності наслідків виділяють систематичний і несистематичний ризики.
Систематичний ризик – це ризик падіння ринку як єдиного цілого. Цей ризик є породження фундаментального ризику. Цей ризик пов’язані з конкретним підприємством, цінними паперами, може бути диверсифікований чи знижений діями ринку. Джерела цього ризику знаходяться поза межами конкретного ринку: геополітичні процеси, нестійкість політичної системи, нераціональна податкова політика держави тощо.
Несистематичний ризик – це поняття, що відбиває системне об’єднання всіх видів ризиків, що з конкретним об’єктом ризику (підприємством, цінними паперами). Такі ризики можуть бути диверсифіковані (розподілені) та знижені діями менеджменту на конкретному ринку.
Поки страхувальник поставлений перед фактом невідомості страхового випадку, страховик цікавиться ймовірністю настання страхового випадку з погляду ймовірності можливих збитків та витрат на його відшкодування. Таким чином, нездійснені передбачення страховика будуть заздалегідь оплачені передбаченням можливого ризику з боку страхувальника. У теоретичному плані страховик підпадає під дію лише одного специфічного ризику, пов’язаного із здійсненням страхової операції. Цей ризик називається технічним ризиком страховика.
Технічний ризик страховика – Це ризик, пов’язаний з проведенням операцій страхування. Наявність технічного ризику страховика спонукає його брати активну участь у запобіжних заходах щодо боротьби з пожежами, аваріями на транспорті тощо з метою зниження його міри.
Страховий ризик (insurance risk) — передбачувана подія чи сукупність подій, у разі настання яких проводиться страхування. Ознаки страхового ризику – ймовірність та випадковість наступу.
У майновому страхуванні страховий ризик – можливість загибелі чи пошкодження майна від пожежі, урагану, повені, аварії, вибуху та інших причин різного походження. У особистому страхуванні такими подіями може бути: втрата працездатності внаслідок нещасного випадку, інфекційне чи професійне захворювання, смерть тощо. В обов’язковому пенсійному страхуванні – втрата застрахованим заробітку чи іншого доходу у зв’язку з досягненням пенсійного віку, настання інвалідності, втрати годувальника. У страхуванні відповідальності страховий ризик виявляється у можливості ненавмисного заподіяння страхувальником шкоди (шкоди) іншим (третім) особам, що підлягає відшкодуванню відповідно до цивільного законодавства.
Страховий ризик відрізняється від страхового випадку – фактичного настання тієї чи іншої події. Страховий ризик висловлює потенційну можливість страхової виплати, а страховий випадок – необхідність реальної виплати.
У теорії та практиці страхові ризики класифікуються:
- за масштабами:
- рідкісні катастрофічні, що не піддаються точному прогнозуванню;
- часті, досить точні «звичайні ризики»;
- за походженням:
- природно-кліматичні, чи стихійні, лиха;
- вогневі – зумовлені різними причинами виникнення пожеж;
- техногенні – пов’язані з використанням певної техніки та технології у виробничій діяльності людей;
- транспортні;
- будівельні та монтажні;
- екологічні;
- медичні та демографічні;
- обумовлені специфічними особливостями виробничо-технологічної та професійної діяльності у ряді галузей – атомні (ядерні), космічні, банківські, кредитно-платіжні тощо.
Одна й та сама подія в залежності від умов страхування може виступати і як страховий ризик, і як нестраховий. Особливо це стосується військових та політичних ризиків. До них відносяться: захоплення, арешт, затримання майна внаслідок військового конфлікту, підрив судна на міні або торпеді, націоналізація, конфіскація майна, заборона на торгові та валютні операції, оголошення страйків, локаутів тощо. Як правило, ці небезпеки в більшості видів страхування не є страховим ризиком (що вказується в правилах і договорах). Захист від них може бути предметом окремої угоди, що діє лише у мирний час або в умовах обмежених воєнних конфліктів. На міжнародному ринку морського та авіаційного страхування можна застрахувати судно та вантаж від деяких політичних ризиків. Як основний страховий ризик політичний ризик виступає при страхуванні інвестицій та страхуванні експортних кредитів (захисту від нього – головна мета цих видів страхування).
Страховий ризик – ступінь небезпеки виникнення події, від якої проводиться страхування. Небезпека пожеж залежить від виду діяльності підприємств (машинобудування, нафтопереробка, виробництво хімічної продукції, металообробка та ін.), матеріалів, використаних при будівництві будівлі (цегла, залізобетон, пластмаса, дерево і т.д.). Небезпека дорожньо-транспортних пригод обумовлюється напруженістю транспортних потоків, станом доріг та автомашин, кваліфікацією водіїв та іншими факторами. У всіх видах страхування страховий ризик залежить від здійснення страхувальником превентивних (попереджувальних) заходів, що знижують ступінь ймовірності виникнення страхового випадку та розмір шкоди, що завдається їм. У цьому розумінні страховий ризик враховується під час розрахунку страхових тарифів (див. Кумуляція страхових ризиків, Управління страховим ризиком).
Страховий ризик у міжнародній практиці – конкретний об’єкт страхування (наприклад, судно або вантаж, що перевозиться на ньому) або відповідальність страховика (наприклад, тільки за повну загибель судна).
Див. також Страхові ризики та їх оцінка, Види страхових ризиків, Види ризиків, їх класифікація та страхування.
