Страхові резерви (common fund) – резерви страхових організацій, створювані з отриманих страхових внесків для майбутніх страхових виплат за видами страхування. Залежно від методики формування та призначення виділяють:
- резерв внесків зі страхування життя;
- технічні резерви з інших видів страхування.
Ці тимчасово вільні кошти страхових організацій є їх прибутком і не підлягають вилученню до бюджету (див. також Страхові фонди: сутність, структура, принципи формування та використання).
Страхові резерви є фонди, утворені страховими компаніями задля забезпечення гарантій виплат страхових відшкодувань і страхових сум. Страхові резерви використовуються, якщо сума виплат страхувальникам у цей операційний період перевищує поточні надходження платежів, а також у заздалегідь обумовлених випадках. Вільні кошти резервів застосовуються для інвестицій, що приносить страховим компаніям значний додатковий дохід. До страхових резервів відносяться, наприклад, резерви внесків зі страхування життя та пенсій, різні запасні фонди, фонди майбутніх платежів та неоплачених збитків, резерви на що відбулися, але не заявлені збитки та ін.
Відрахування на страхові резерви, будучи складовою страхових тарифів (їх нетто-ставки), входять у витрати страховиків. Кошти страхових резервів інвестуються в державні та муніципальні цінні папери, в акції та облігації комерційних організацій, вкладаються в нерухомість, банківські депозити та інші об’єкти.
Цільове призначення страхових резервів обумовлює особливий порядок їх розміщення, що ґрунтується на принципах диверсифікації, повернення, прибутковості та ліквідності.
Відповідно до світового досвіду при розміщенні страхових резервів пріоритет віддається надійності та одержанню сталого доходу, а не вкладенням у об’єкти з високими, але ризикованими доходами (венчурні проекти). Неприпустимою вважається концентрація коштів у невеликій кількості інвестиційних вкладень (тим більше у якомусь одному). Оскільки великі страхові виплати можуть викликатись раптовими подіями (стихійне лихо, техногенна катастрофа тощо), має бути передбачена можливість швидкої трансформації частини інвестованих коштів страхових резервів у гроші (готівкові та безготівкові).
Правила (методики) формування та розміщення страхових резервів затверджуються органами страхового нагляду. Виходячи з них страхові організації розробляють положення про створення та розміщення страхових резервів з урахуванням напряму своєї діяльності, структури укладених договорів (див. Страховий портфель), характеру прийнятих на відповідальність ризиків тощо.
