Страхове застереження

Страхове застереження (insurance clause) –

1. умова у страхових договорах, відповідно до якої визначається обсяг відповідальності страховика та регулюються взаємини сторін при настанні страхового випадку;
2. умова в торгових, фрахтових, орендних та інших угодах, відповідно до яких обумовлюються обов’язки сторін зі страхування предмета правочину та визначаються умови, на яких таке страхування має бути укладене.

Страхові застереження застосовують у різних видах страхування, особливо широко – у страхуванні вантажів і судів. Історично поява страхового застереження пов’язана з тим, що форма морського полісу зі страхування вантажів, прийнята Лондонським страховим ринком у 1795 р. і діяла протягом багатьох років, застаріла, і страховики змушені були вносити додаткові страхові застереження, щоб привести умови страхування у відповідність із вимогами часу.

Щоб стандартизувати умови страхування, Технічний комітет із застережень (Technical & Clauses Committee), що складається з представників Lloid’s (корпорації Ллойда) та інших компаній Лондонського страхового ринку, в 1912 р. представив три блоки страхових застережень:

1. “Без відповідальності за приватну аварію”;
2. “З відповідальністю за аварію”;
3. “Всі ризики”.

Незважаючи на подальші зміни у страховій практиці, вони проіснували до 1963 р., коли були перероблені Інститутом лондонських страховиків (Institute of London Underwriters) та отримали назву «Інституційні вантажні застереження» (Institute Cargo Clauses). Російською мовою відомі також як «Застереження Інституту лондонських страховиків».

У чинній редакції «Інституційних вантажних застережень» від 1 січня 1982 р. вони поділяються на блоки:

• “А” (відповідають умовам “Всі ризики”);
• “В” (“З відповідальністю за аварію”);
• “С” (“Без відповідальності за приватну аварію”).

Кожен із цих блоків складається з певного набору стандартних страхових застережень. Наприклад, блок «А» включає 19 страхових застережень, визначальних ризики, прийняті страхування, виключення зі страхового покриття, період дії страхування, обов’язки страхувальника при настанні страхового події, законодавство, застосовуване у разі спорів. Для страхування вантажів, що мають специфічні ризики, на базі «Інституційні страхові застереження» створені «Інституційні вугільні застереження» (1.10.1982), «Інституційні застереження за натуральним каучуком» (1.01.1984), «Інституційні1 та інші.

Загалом у страхуванні вантажів, судів та контейнерів діє близько 200 зареєстрованих інституційних страхових застережень, що становлять блоки або окремі стандартні застереження.

Страхові застереження Інституту лондонських страховиків широко застосовуються у міжнародній страховій практиці, зокрема. та на вітчизняному страховому ринку.

Крім страхових застережень Інституту лондонських страховиків у міжнародній практиці використовуються стандартні страхові застереження інших страхових ринків, зокрема американські застереження.

На вітчизняному страховому ринку американські застереження застосовуються дуже рідко, крім страхових застережень «З відповідальністю від складу до складу». Крім того, страховиком і страхувальником у кожному конкретному випадку можуть узгоджуватися спеціальні страхові застереження, які є визначення тих чи інших взаємовідносин за договором страхування, не врегульованих стандартними застереженнями. Наприклад, застереження про метод визначення страхової вартості вантажу, встановлення страхової франшизи, про незастосування окремих стандартних винятків зі страхового покриття тощо.

Страхові застереження можна умовно поділити на розширювальні, тобто. що розширюють обсяг відповідальності страховика (наприклад, «Інституційне застереження про крадіжку та нестачу вантажу» включає відповідальність страховика за ці ризики), та обмежувальні, тобто. що обмежують його відповідальність (наприклад, застереження про виключення відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок військових дій, що входить до блоку «Інституційних вантажних застережень»). Насправді створення необхідного страхового покриття часто застосовується комбінація різних страхових застережень. У міру розвитку страхових та торгових взаємовідносин стандартні страхові застереження можуть редагуватися, скасовуватися старі страхові застереження та запроваджуватися нові.

Застереження про війну –

1. умова в договорі морського перевезення вантажу, що регламентує дії судновласника та фрахтувальника у разі виникнення війни, загрози війни або інших військових ризиків;
2. умова, що визначає дії сторін, що у договорі страхування у разі виникнення війни, військових дій, громадянської війни та інших військових ризиків.

Застереження про найвищу вартість – умова, що застосовується в міжнародній практиці при страхуванні бавовни, коли вона купується, перебуваючи в дорозі. Застереження передбачає, що під час перебування у дорозі бавовна має бути застрахована на суму, яка відповідала б найвищій її вартості на бавовняному ринку на день можливого настання страхового випадку.

Застереження про недбалість — стандартна умова страхування судів, що іноді називається застереженням про приховані дефекти. Із включенням її до обсягу відповідальності страховика покриваються страхуванням такі ризики, які зазвичай не покриті стандартними умовами полісів:

• збитки, заподіяні при завантаженні, розвантаженні або штивці вантажу;
• вибухом на судні або поза ним;
• вибухом казанів;
• поломками валів;
• прихованими дефектами у судні;
• контактом із літаками, а також недбалістю капітана, помічників, команди, механіків, лоцманів.

Застереження про продаж судна — умова, що міститься в полісах зі страхування судів, яка передбачає припинення дії поліса у разі зміни його власника. Страховик може продовжити дію поліса, але це має бути підтверджено письмово. Якщо судно змінює судновласника, перебуваючи у морі, страхування залишається чинним до часу прибуття судна до порту призначення.

Застереження про продовження –

1. Спеціальна умова договору страхування (засвідчена страховим полісом), яка зобов’язує страховика продовжити страхове покриття ризику після формального закінчення терміну страхування, обумовленого сторонами даного правовідносини доти, доки не буде проведено заміну зношеного обладнання новим та проведено його оплату.
2. Спеціальна умова договору морського страхування (засвідчена страховим полісом), яка зобов’язує страховика продовжити страхове покриття щодо раніше застрахованого судна доти, доки воно не повернеться до порту відправлення.

Застереження про абандон – Спеціальна умова в договорі морського страхування, що засвідчує, що власник корабля (судновласник) може зробити заяву про абандон у разі загальної аварії.

Застереження про інспекцію – Умова, що міститься в більшості договорів перестрахування. Надає право перестраховику перевіряти книги обліку цеденту, щоб встановити, що останній передає ризики у перестрахування, дотримуючись умов договору. Перестраховики, однак, вдаються до використання такого правила у виняткових випадках.