Страхове забезпечення –
- страхова виплата, що виробляється страховиком страхувальнику, застрахованій чи іншій особі за наслідки страхового випадку за договорами особистого страхування.
- сукупність подій, передбачених умовами конкретного договору страхування чи певного виду страхування, у разі настання яких воно проводиться.
Іноді у цьому значенні використовується також поняття «обсяг страхового забезпечення».
Страхове забезпечення — у майновому страхуванні абсолютне (вартісне) вираження суми, яку застраховані окремі об’єкти чи все майно страхувальника. Поняття страхове забезпечення застосовується також з метою оцінки загальних зобов’язань страхової організації із сукупності проведених нею видів страхування.
Страхове забезпечення (insurance maintenance) – Відношення страхової суми до вартості застрахованого майна; максимальне страхове забезпечення становить 100%.
Страхове забезпечення — система страхового відшкодування шкоди (заподіяної внаслідок настання страхового випадку) життю та здоров’ю застрахованого у вигляді грошових сум, що виплачуються або компенсуються страховиком застрахованому (або особам, які мають на це право) відповідно до чинного законодавства.
Страхове забезпечення — рівень страхової оцінки стосовно вартості майна, прийнятої з метою страхування. В організації страхового забезпечення розрізняють систему пропорційної відповідальності, граничної та систему першого ризику. Найчастіше практично застосовуються система пропорційної відповідальності та система першого ризику.
Система пропорційної відповідальності – Організаційна форма страхового забезпечення, що передбачає виплату страхового відшкодування в заздалегідь фіксованій частці (пропорції). Страхове відшкодування виплачується у розмірі тієї частини шкоди, якою страхова сума становить пропорцію стосовно оцінки об’єкта страхування. Наприклад, якщо страхова сума дорівнює 80% оцінки об’єкта страхування, то страхове відшкодування становитиме 80% збитків. Частина збитків, що залишилася (в даному прикладі 20%) залишається на ризику страхувальника. Зазначена частка страхувальника у покритті шкоди називається франшизою, чи власним утриманням страхувальника.
Система граничної відповідальності – Організаційна форма страхового забезпечення, що передбачає відшкодування збитків як різницю між заздалегідь обумовленим межею і досягнутим рівнем доходу. Якщо у зв’язку зі страховим випадком рівень доходу страхувальника виявився нижчим за встановлену межу, то відшкодуванню підлягає різниця між межею та фактично отриманим доходом.
Система першого ризику — організаційна форма страхового забезпечення, що передбачає виплату страхового відшкодування у розмірі фактичної шкоди, але не більше ніж заздалегідь встановлена сторонами страхова сума. При цьому всі збитки в межах страхової суми (перший ризик) компенсуються повністю, а збитки понад страхову суму (другий ризик) взагалі не відшкодовуються.
