Стійкість бюджету — стан бюджету, за якого забезпечується нормальне функціонування суб’єкта публічної влади, реалізація всіх закріплених за ним повноважень на основі повного та своєчасного фінансування передбачених за бюджетом видатків, включаючи погашення та обслуговування внутрішнього та зовнішнього боргу (див. Державний борг).
Стійкість бюджету дозволяє будувати висновки про міцність фінансової основи діяльності суб’єкта влади. Поняття стійкості бюджету аналогічне поняттю фінансової стійкості суб’єкта господарювання: обидва поняття ґрунтуються на загальних принципах — повного покриття поточних видатків, ефективності та економності витрачання коштів, обов’язковості здійснення інвестиційних вкладень, страхування непередбачених видатків та ризиків. Разом про те вони різняться за своїм характером, змісту однойменних принципів, чинників, які впливають величину стійкості, тощо.
Стійкість бюджету може бути визначена за будь-яким бюджетом, починаючи від державного та кінчаючи низовими — сільськими та селищними. Особливо актуальним у сучасних умовах є виявлення стійкості за бюджетами 2-го та 3-го рівнів бюджетної системи. При цьому чим триваліший період розрахунку сталого стану, тим більш адекватною є оцінка того, наскільки ефективно та раціонально орган публічної влади здійснює діяльність з реалізації своїх повноважень та забезпечення розвитку відповідні державні чи муніципальні освіти.
Для визначення кількісних та якісних характеристик стійкості бюджету використовують розрахунково-аналітичні методи: метод коефіцієнтів та метод експертних оцінок. Кількісні характеристики, що виражаються за допомогою числових показників, показують фінансове становище суб’єкта влади за певний період при цьому стані економіки. Щоб виявити здатність тієї чи іншої територіальної освіти пристосовуватися до змін у зовнішньому економічному середовищі, домагатися мобілізації додаткових фінансових ресурсів до бюджету, а також отримати інформацію про характеристики стійкості бюджету, які не виражаються у цифровому поданні, застосовують експертну оцінку на основі системи балів (це дозволяє проводити порівняння коїться з іншими регіонами).
Стійкістю бюджету характеризують:
- бюджетна самостійність;
- збалансованість бюджету;
- платоспроможність суб’єкта публічної влади;
- фінансовий характер розрахунків;
- економічна ефективність витрачання бюджетних коштів;
- розмір та структура внутрішнього та зовнішнього боргу;
- якість бюджетного менеджменту та ін.
Бюджетна самостійність характеризується здатністю суб’єкта влади самому мобілізувати фінансові ресурси до бюджету, не вдаючись до фінансової допомоги; показник для її оцінки – співвідношення власних доходів бюджету (податкових та неподаткових) та його видатків.
Оцінюючи впливу збалансованості бюджету виходять із те, що стійкість бюджету забезпечується балансом між доходами і видатками, досягнутими у межах року, а й усередині нього (по кварталам, місяцям, декадам, пятидневкам). Необхідність такого внутрішньорічного аналізу збалансованості пов’язана з тим, що навіть мінімальна величина внутрішньорічних касових розривів може призводити до невиконання чи несвоєчасного виконання бюджетних зобов’язань. У ряді випадків, наприклад, коли у видатках бюджету значне місце займають платежі з обслуговування внутрішнього та зовнішнього боргу, збалансованість бюджету в рамках одного року не дає інформації про можливості територіальної освіти мобілізувати додаткові доходи в майбутніх бюджетних періодах, особливо в умовах економічної кон’юнктури, що змінюється. Для отримання такої оцінки стійкості бюджету необхідно визначати не лише у межах одного бюджетного року, а й для майбутніх періодів.
Платоспроможність суб’єкта публічної влади – його здатність повно та своєчасно відповідати за своїми зобов’язаннями. Для її забезпечення органи влади (місцевого самоврядування) використовують різні джерела коштів – і поточні (реальні), і потенційні.
До реальних відносяться:
- податкові та неподаткові доходи, що надходять до бюджету;
- заборгованість з нарахованих, але несплачених податків і зборів;
- надані відстрочки зі сплати податків та зборів;
- прострочена заборгованість за податковими та неподатковими платежами.
Потенційні доходи включають:
- запозичення над ринком капіталів;
- продаж майна, що належить суб’єкту влади;
- зростання надходжень податків за рахунок збільшення рентабельності підприємств та підвищення ділової активності;
- підвищення збирання податків тощо.
Стійкість бюджету має велике значення у практиці бюджетної роботи: за сучасних умов необхідно правильно оцінювати фінансово-економічне (зокрема бюджетне) становище конкретних територіальних утворень і основі будувати обгрунтовану бюджетну політику. Аналіз стійкості бюджету необхідний інвесторам, щоб реально оцінювати ризик вкладень капіталу ті чи інші територіальні освіти.
Стійкість бюджету повинна також враховуватися і в процесі винесення рішення про неспроможність суб’єкта влади надалі керувати економікою та соціальною сферою тієї чи іншої територіальної освіти та вжиття заходів відповідальності до керівників такого регіону чи муніципальної освіти.
