Ставка рефінансування (Refinancing Rate) – процентна ставка, за якою Національний банк надає банкам на певний термін кредити рефінансування. Метою встановлення ставки рефінансування є реалізація відсоткової політики задля забезпечення позитивного впливу грошовий і кредитний ринок.
Ставка рефінансування – ставка Національного банку, що є базовим інструментом регулювання рівня відсоткові ставки на фінансовому ринку і є основою встановлення відсоткові ставки за операціями надання ліквідності банкам.
Національний банк встановлює процентну ставку за кредитами рефінансування під час проведення кількісного тендеру щодо реалізації обсягів рефінансування. Ставка рефінансування визначається на основі облікової ставки Національного банку в залежності від строку та виду рефінансування. Ставка рефінансування не може бути меншою, ніж облікова ставка.
Національний банк може встановлювати ставку рефінансування за наслідками проведення відсоткових тендерів залежно від пропозиції вартості за кошти Національного банку, що надходять від банків. На процентному тендері заявки банків задовольняються відповідно до зниження запропонованого на ньому рівня процентної ставки, починаючи з найвищої, і далі поступово до закінчення запропонованого Національним банком обсягу кредитів або задоволення всіх заявок банків. На процентному тендері ціна «відсікання» серед запропонованих банками процентних ставок не може бути нижчою, ніж облікова ставка.
Ставка рефінансування протягом дії кредитного договору не підлягає коригуванню. Ставка рефінансування є основним елементом реалізації відсоткової політики центрального банку.
Ставка рефінансування одна із найдієвіших інструментів регулювання стану економіки нашої країни. Зниження рівня ставки рефінансування сприяє зростанню економіки з огляду на більшу доступність кредитних ресурсів для комерційних банків та їх клієнтів — компаній (кредити на розвиток бізнесу) та приватних клієнтів (споживче кредитування). З макроекономічної точки зору це веде до збільшення споживчого попиту та зростання ВВП.
Підвищення рівня ставки рефінансування має протилежний ефект. До цього механізму центральні банки вдаються у разі потреби стримування темпів економічного зростання, переважно з метою недопущення перегріву ринку.
Зміна ставки рефінансування також впливає на стан курсу національної валюти. Наприклад, зниження рівня ставки рефінансування призводить до зниження рівня прибутковості інвестицій усередині країни, що створює передумови для відтоку капіталу в інші країни з більш високим рівнем прибутковості інвестицій, і як результат виникає зайвий тиск на курс національної валюти.
(Див. Грошово-кредитна політика, Національний банк України, Процентна політика Національного банку).
