Скарби (англ. treasure від лат. thesaurus – накопичене багатство) – одна з форм заощаджень у вигляді накопичення приватними особами ліквідних цінностей.
У період золотомонетного та золотозлиткового стандартів (див. Золотий стандарт) як скарби виступали повноцінні гроші, виведені в силу економічних причин з обігу (схильність населення до заощаджень або скорочення товарообігу). Таким чином, спочатку у ролі скарбу виступали золоті гроші, що перебувають поза процесом обігу. Нагромадження відбувалося як у приватному (тезаврація – має на меті збереження створеної виробниками вартості) і на державному рівні (централізований запас – у разі непередбачених обставин).
Скарбами як довгострокові заощадження можуть стати не тільки монети та зливки дорогоцінних металів, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби, а й предмети мистецтва, антикваріат.
У сучасних умовах заощадження у вигляді скарбів немає широкого поширення, хоча у періоди економічних криз інвестори з метою заощадження своїх активів йдуть з фондового ринку і активно скуповують дорогоцінні метали.
Скарби — одне з функцій грошей, що у тому, що вони використовуються як платіжні кошти, бо як спосіб накопичення багатства.