Шахрайство (fraud) – злочин в економічній діяльності, спрямований проти власності, що є розкраданням чужого майна або набуттям права на чуже майно шляхом обману або зловживання довірою.
Шахрайство – навмисне введення в оману задля отримання економічної вигоди. Введення в оману може відбуватися у формі позитивних запевнень чи відповідної поведінки. До шахрайства належить отримання товарного чи грошового кредиту із явним наміром не повертати його, продовження комерційної діяльності за неможливості розплачуватися за боргами чи погашення заборгованості окремим кредиторам у тому, що розплатитися коїться з іншими кредиторами, мають рівні чи переважні права отримання боргу, неможливо.
Як правило, довести факт шахрайства дуже важко, тому що провести чіткий кордон між шахрайством і невиконанням зобов’язань внаслідок несприятливого збігу обставин або через некомпетентність часто неможливо. У тих випадках, коли факт шахрайства вдається довести, суд має право визнати раніше скоєні операції такими, що не мають законної сили та накласти арешт на особисте майно посадових осіб компанії, відповідальних за шахрайські дії.
У фінансово-кредитній сфері виділяють шахрайство в обліку та звітності – навмисно неправильне відображення та подання даних обліку та звітності однією або декількома особами зі складу керівників та службовців підприємства. Воно включає:
- маніпуляцію обліковими записами (навмисне використання неправильних (некоректних) бухгалтерських проводок або сторнувальних записів з метою спотворення даних обліку та звітності);
- фальсифікацію первинних документів, регістрів та звітності:
- умисні зміни записів в обліку, що спотворюють сенс господарських операцій та порушують правила, визначені законодавством чи обліковою політикою підприємства;
- навмисно неправильну оцінку активів та методів їх списання;
- оформлення свідомо неправильних чи фальшивих документів бухгалтерського обліку (авізо, розрахункових документів, векселів тощо) та записів на рахунках бухгалтерського обліку, що спотворюють істину;
- знищення результату господарських операцій – сторнувальних записів, аналогічних за змістом та сумами основних бухгалтерських проводок;
- неадекватні записи в обліку – відображення фінансової інформації в системі рахунків у неповному обсязі (непотрібні виправлення за книгами та рахунками бухгалтерського обліку, порушення кореспонденції рахунків, неповні файли, які не відображені в обліку господарської операції);
- незвичайні операції – разові угоди та господарські операції регулюючого чи вимушеного характеру, платежі за роботи та послуги, що видаються зайвими чи надмірними.
Якщо посадові особи економічного суб’єкта з корисливими цілями вчинили обман або зловживали довірою користувачів бухгалтерської звітності, але їх вина не доведена в судовому порядку, аудитор, який виявив це в ході аудиторської перевірки, повинен вказати на існування навмисного спотворення бухгалтерської звітності.
