Сек’юритизація (Від слова security – цінний папір):
- Перетворення фінансового інструменту – боргової розписки, контракту, застави тощо. у цінний папір, що торгується на фінансовому ринку.
- У більш широкому сенсі — процес перетворення низьколіквідних на ліквідні цінні папери, що звертаються на ринку (наприклад, сек’юритизація дебіторської заборгованості). У цьому сенсі термін сек’юритизація застосовується найчастіше. Причому зазвичай мають на увазі об’єднання цінних паперів у пули, що дозволяє знизити рівень ризику їх покупців. Масовою стає практика випуску цінних паперів під заставу кредитів у періоди, коли кредити породжуються посиленим припливом економіки дешевих грошей.
- Використання фінансових надходжень, передбачених умовами договору, як забезпечення під час випуску боргових зобов’язань.
Сек’юритизація (securitization) – тенденція зростання ролі цінних паперів та інструментів на їх основі на ринку капіталів; залучення коштів шляхом випуску боргових цінних паперів замість отримання банківських позичок.
Сек’юритизація виражається, з одного боку, у збільшенні частки ринку цінних паперів порівняно з ринком позичкових капіталів; з іншого — у різкому розширенні видів та складу цінних паперів, насамперед похідних та гібридних інструментів на їх основі.
Головні причини, що викликають процес сек’юритизації:
- прагнення до здешевлення боргових зобов’язань, захисту від дедалі більшого мінливості відсоткових ставок;
- зміни у оподаткуванні та державному регулюванні.
Швидкий розвиток сек’юрітизації забезпечують революційні зміни в галузі телекомунікації, зв’язку та комп’ютеризації, що дозволяють об’єднувати позичальників та інвесторів у світовому масштабі та зменшувати кількість посередників, особливо в особі банківських структур.
Сек’юритизація – трансформування боргових зобов’язань у цінні папери. Наприклад, перетворення банківських кредитів (неліквідних активів) у цінні папери (легко реалізовані активи). Замість звернутися до банку за кредитом, компанія може випустити переказні векселі, комерційні папери або інші боргові інструменти, які можна вільно реалізувати на фондовому ринку. Фактично як джерело зовнішнього фінансування компанії стали використовувати ринок цінних паперів, а не банківську систему. У цінні папери може бути звернені також іпотечні кредити, позички для придбання автомобіля, надходження кредитними картами тощо.
Грунтуючись на об’єднанні боргів у єдиний пул та випуск цінних паперів, забезпечених цим пулом, сек’юритизація виконує дві економічні функції: дає можливість іншим інвесторам отримувати частину прибутку, а банкам та фінансовим установам — перерозподіляти ризики, не втрачаючи доходів. Проте ризик все ж таки зберігається, оскільки майбутні потоки готівки, які служать забезпеченням цінних паперів, можуть надходити раніше чи пізніше очікуваних термінів, а можуть і зовсім не надійти, підтвердженням чого стала криза банківської системи 2008 р.
Методика сек’юрітизації полягає в наступному. Припустимо, компанія чи банк має портфель позик, виданих за іпотекою, лізинговими договорами тощо. Щоб звільнити свої кошти, кредитор може випустити власні боргові цінних паперів, забезпечені цими активами, тобто. правами вимоги боргу. Альтернативний варіант – створення спеціалізованої фірми, припустимо акціонерного товариства, якому продаються активи. А фінансується це за рахунок випуску власних цінних паперів. Таким чином, материнська компанія знижує свої ризики та отримує додаткові фінансові можливості (детальнішу інформацію дивись у статті Сек’юритизація активів комерційних банків).
Нині сек’юритизація застосовується у фінансах. Наприклад, девелоперська фірма створює новий бізнес-центр. Шляхом сек’юрітизації вона може залучити кошти, продавши майбутній грошовий потік від оренди.
Крім того, сек’юритизація є частим інструментом у кризовому управлінні. Так, можна сек’юритизувати менш якісні активи банку. Причому покупці таких цінних паперів розраховуватимуть отримання більшого прибутку. Тобто. ризик неповернень буде врахований у ціні нових паперів, що випускаються. А банк при цьому покращить свої фінансові показники.
Сек’юритизація проводиться в три етапи. По-перше, відбувається підбір активів. По-друге, вибрані активи відокремлюються. По-третє, під забезпечення цих активів береться синдикований кредит чи випускаються цінних паперів.
