Ринок фінансових послуг (Financial Services Market) – сукупність економічних відносин, що виникають між його учасниками при формуванні попиту та пропозиції на послуги, пов’язані зі здійсненням операцій з фінансовими активами, сфера діяльності учасників ринків фінансових послуг з метою надання та споживання певних фінансових послуг.
На ринку фінансових послуг фінансові посередники здійснюють професійну діяльність із фінансовими активами, яка визначається потребою спрямовувати рух коштів від вкладників до позичальників, забезпечуючи при цьому прийнятний рівень доходності, ризику та ліквідності.
Основними ознаками ринку фінансових послуг є:
- ринок фінансових послуг постає як сфера взаємодії фінансових посередників із клієнтами;
- обслуговування клієнтів відбувається у процесі здійснення операцій із фінансовими активами;
- ринок фінансових послуг має характер організованого ринку на основі укладання відповідних угод або продажу цінних паперів.
Залежно від спрямованості діяльності фінансових посередників ринок фінансових послуг може бути представлений як ринок фінансових послуг банків та небанківських установ. До небанківських кредитних установ відносяться:
- кредитні спілки;
- факторингові компанії;
- лізингові компанії;
- ломбарди.
До небанківських фінансових установ відносяться:
- страхові компанії;
- інститути спільного інвестування;
- установи накопичувального пенсійного забезпечення;
- компанії з довірчого управління;
- компанії з управління майном у разі фінансування будівництва житла;
- торговці цінними паперами та інші.
Відповідно до міжнародного стандарту Системи національних рахунків (SNA) до фінансових корпорацій в Україні належать інституційні одиниці, що спеціалізуються на фінансових послугах та мають два рівні поділу.
Перший рівень:
- Національний банк України;
- інші депозитні корпорації: банки, філії іноземних банків, клірингові установи, фонди підтримки житлового будівництва;
- страхові компанії та недержавні пенсійні фонди;
- інші фінансові посередники (крім страхових корпорацій та недержавних пенсійних фондів): іпотечні (земельні) банки, кредитні спілки, довірчі товариства, лізингові компанії, пайові інвестиційні фонди та ломбарди;
- допоміжні фінансові організації (валютні, товарні та фондові біржі).
Другий рівень:
- державні фінансові корпорації;
- приватні фінансові корпорації;
- фінансові корпорації під іноземним контролем
Сегментація ринку фінансових послуг здійснюється за видами фінансових активів, що є об’єктом купівлі-продажу та використання яких визначає характер договірних відносин: послуги фінансових посередників на кредитному, страховому, валютному ринках, ринку грошей, цінних паперів.
На ринку грошей здійснюються операції з купівлі-продажу фінансових активів з терміном обігу до одного року, платіжні послуги, послуги з обслуговування руху оборотних засобів підприємств та організацій, короткострокових коштів банків, установ, організацій, держави та населення. Об’єктом купівлі-продажу на грошовому ринку є тимчасово вільні кошти юридичних та фізичних осіб. Суб’єктами грошового ринку є Національний банк, банківські установи, підприємства та населення.
На кредитному ринку здійснюються послуги із кредитування, у тому числі під заставу майна або майнових прав, фінансово-кредитної підтримки суб’єктів господарювання та населення; обслуговування кредитних ліній та кредитних програм, послуги з іпотечного кредитування, ломбардні послуги, факторингові та лізингові послуги. Основними фінансовими посередниками на ринку кредитних послуг є банки, кредитні спілки, ломбарди, факторингові та лізингові компанії.
Фінансові послуги на валютному ринку пов’язані з купівлею-продажем іноземної валюти, здійсненням міжнародних розрахунків та платежів, наданням інших фінансових послуг з використанням іноземних валют. Суб’єктами валютного ринку є Національний банк, банківські установи, підприємства та населення.
Фінансові послуги на ринку цінних паперів спрямовані на надання фінансових послуг з емісії та купівлі-продажу цінних паперів, їх зберігання, обігу, котирування, зміни прав власності тощо. Суб’єктами ринку цінних паперів є Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Національний банк, емітенти, депозитарії, реєстратори власників іменних цінних паперів, зберігачі цінних паперів, банки, організатори торгівлі цінними паперами та торговці цінними паперами.
На страховому ринку об’єктом купівлі-продажу є страхові послуги, які забезпечують страховий захист юридичних або фізичних осіб за окремими напрямками їхньої діяльності та бізнесу. Суб’єктами страхового ринку є страхувальники та страховики.
Діяльність фінансових установ на ринку фінансових послуг ґрунтується на основі дотримання наступних принципів:
- добровільність при виборі спеціалізації фінансових та банківських установ на окремих видах діяльності, продуктах чи операціях;
- відповідальність за виборі сфери діяльності, яка покладається на засновників (учасників) фінансово-кредитних установ;
- відповідність нормам права в процесі провадження діяльності, за умови, що параметри прийнятих організацією ризиків будуть перебувати в межах загальновстановлених пруденційних норм.
Можливість та порядок надання окремих фінансових послуг юридичними особами, які за правовим статусом не належать до фінансових установ, визначаються законами та нормативно-правовими актами державних органів, що регулюють діяльність фінансових установ та ринків фінансових послуг, виданими в межах їхньої компетенції. Наприклад, такі послуги надає Укрпошта (переведення коштів фізичних осіб, обмін валюти), агентські обмінні пункти валюти тощо.
Якщо надання певного виду фінансових послуг потребує ліцензування, фінансова установа має право на здійснення таких послуг лише після отримання відповідної ліцензії.
(Див. Державне регулювання ринку фінансових послуг, Небанківська фінансова установа, Фінансове посередництво, Фінансова послуга).
