Реструктуризація капіталу банку

Реструктуризація капіталу банку (Bank Capital Restructure) – система заходів, що забезпечують збільшення регулятивного капіталу до розміру нормативних значень капіталу Н₁Н₂Н₃.

Реструктуризація капіталу банку може здійснюватися наступним шляхом:

1. збільшення статутного капіталу банку;
2. викуп інвесторами акцій (часток, паїв), що належать банку або його учасникам;
3. збільшення регулятивного капіталу шляхом переоформлення кредиторської заборгованості за вкладом у субординований борг;
4. збільшення регулятивного капіталу з допомогою внутрішніх джерел.

Реструктуризація активів банку передбачає виконання заходів з управління негативно класифікованими активами з метою зменшення їх обсягу, покращення якості, підвищення ліквідності та прибутковості.

Управління негативно класифікованими активами може здійснюватись шляхом:

1. реструктуризації заборгованості боржників банку;
2. стягнення заборгованості із боржників банку;
3. порушення процедури банкрутства боржників банку

Поліпшення якості активів може здійснюватися так:

1. продаж негативно класифікованих активів, активів, що не приносять прибутку, або основних засобів, що не використовуються у діяльності банку та не користуються попитом на ринку;
2. продаж відокремлених підрозділів банку або їх частин;
3. обмін негативно класифікованих активів банку на активи, які є негативно класифікованими.

Заходи щодо покращення ліквідності активів можуть здійснюватися шляхом:

1. диверсифікації активів та зобов’язань за строками;
2. обміну низьколіквідних активів, що не належать до негативно класифікованих, на ліквідні активи;
3. розміщення коштів у безризикові активи — державні цінні папери чи депозитні сертифікати Національного банку України.

Підвищення прибутковості активів може здійснюватися шляхом обміну низько прибуткових активів банку на більш прибуткові активи, але з меншою ліквідністю або довшим терміном виконання зобов’язань тощо.

Реструктуризація зобов’язань банку може здійснюватись шляхом:

1. відстрочення або розстрочення кредиторської заборгованості або перегляду строків сплати відсотків та комісій;
2. переоформлення кредиторської заборгованості до боргових цінних паперів;
3. переведення зобов’язань до інвестора, виконавця Програми, у тому числі з відстроченням або розстроченням боргів;
4. переоформлення боргу банку перед кредиторами за вкладом на участь у статутному капіталі банку шляхом продажу акцій, викуплених банком або додатково випущених у зв’язку із збільшенням статутного капіталу;
5. переоформлення кредиторської заборгованості за вкладом у субординований борг;
6. вибачення кредитором заборгованості банку.

(Див. Ризик ліквідності, Фінансове оздоровлення банку).