Реалізація товарів, робіт чи послуг

Реалізація товарів, робіт чи послуг організацією або індивідуальним підприємцем – передача на відшкодувальній основі (у тому числі шляхом обміну товарами, роботами або послугами) права власності на товари, результатів виконаних робіт однією особою для іншої особи, надання послуг відплатою однією особою іншій особі, а у випадках, передбачених Податковим кодексом , – Передача права власності на товари, результатів виконаних робіт однією особою для іншої особи, надання послуг однією особою іншій особі – на безоплатній основі.

Безоплатною передачею товарів (робіт, послуг), майнових прав визнаються передача товарів (виконання робіт, надання послуг), майнових прав без оплати та звільнення від обов’язку їх оплати.

Передачею майнових прав на об’єкти інтелектуальної власності визнаються передача даних прав правовласником повністю або частково іншій особі за договором, який передбачає передачу (поступку) виключних прав на такі об’єкти, а також надання правовласником (ліцензіаром) іншій особі (ліцензіату) або ліцензіатом субліцензіату дозволу інтелектуальної власності

Не визнається реалізацією товарів, робіт чи послуг:

1. здійснення операцій, пов’язаних із обігом національної або іноземної валюти (за винятком цілей нумізматики);
2. передача основних засобів, нематеріальних активів та (або) іншого майна організації до її правонаступника (правонаступників) при реорганізації цієї організації;
3. передача основних засобів, нематеріальних активів та (або) іншого майна некомерційним організаціям на провадження основної статутної діяльності, не пов’язаної з підприємницькою діяльністю;
4. передача майна, якщо така передача носить інвестиційний характер (зокрема, вклади до статутного (складеного) капіталу господарських товариств та товариств, вклади за договором простого товариства (договору про спільну діяльність), пайові внески до пайових фондів кооперативів);
5. передача майна в межах первісного внеску учаснику господарського товариства або товариства (його правонаступнику або спадкоємцю) при виході (вибутті) з господарського товариства або товариства, а також при розподілі майна господарського товариства, що ліквідується, або товариства між його учасниками;
6. передача майна в межах первісного внеску учаснику договору простого товариства (договору про спільну діяльність) або його правонаступнику у разі виділу його частки з майна, що перебуває у спільній власності учасників договору, або поділу такого майна;
7. передача житлових приміщень фізичним особам у будинках державного чи муніципального житлового фонду під час проведення приватизації;
8. вилучення майна шляхом конфіскації, успадкування майна, а також звернення у власність інших осіб безгосподарних та кинутих речей, безгосподарних тварин, знахідки, скарбу відповідно до норм Цивільного кодексу.

Податковий кодекс встановив принципи визначення ціни товарів, робіт, послуг для цілей оподаткування. Для цілей оподаткування приймається вартість товарів (робіт, послуг) зазначена сторонами угоди. Ця ціна приймається рівною рівню ринкових цін доки не доведено протилежне.

Податковим органам надано право при здійсненні контролю за повнотою обчислення податків перевіряти правильність застосування цін за чотирма видами угод:

1. Між взаємозалежними особами. До взаємозалежних осіб з метою оподаткування відносяться фізичні особи та (або) організації, відносини між якими можуть впливати на умови та економічні результати їх діяльності або діяльності осіб, які вони представляють. Взаємозалежними будуть особи, коли:
   • одна організація безпосередньо та (або) опосередковано бере участь в іншій організації, і сумарна частка такої участі становить понад 20%;
   • одна фізична особа підпорядковується іншій фізичній особі за посадовим становищем;
   • особи полягають у шлюбних відносинах, відносинах спорідненості чи властивості, усиновлювача та усиновленого, а також піклувальника та опікуваного.

   Суд може визнати особи взаємозалежними та з інших підстав;

2. За товарообмінними (бартерними) операціями;
3. При скоєнні зовнішньоторговельних угод;
4. При відхиленні більш ніж на 20% у бік підвищення або зниження рівня цін, застосовуваних платником податків за ідентичним (однорідним) товарам (роботам, послугам) у межах нетривалого періоду времени.