Процедури банкрутства (bankruptcy proceedings) — законодавчо встановлений перелік процедур, які здійснюються після встановлення підприємства банкрутом, які регламентують процес задоволення вимог кредиторів та його ліквідацію. Основу процедур банкрутства становлять ліквідаційні процедури.
Існує кілька судових процедур банкрутства, серед яких:
- розпорядження майном боржника;
- мирову угоду;
- санація (відновлення платоспроможності) боржника;
- ліквідація банкрута.
Процедура розпорядження майном боржника — система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження та ефективного використання майнових активів боржника та проведення аналізу його фінансового стану.
Під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником та кредиторами щодо відстрочення та (або) розстрочення, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, що оформляється угодою сторін. Не підлягає пробаченню (списанню) за умовами мирової угоди заборгованість із сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Процедура санації — система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського стану боржника, а також задоволення у повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів та капіталу та (або) зміни організаційно-правової та виробничої структури боржника.
Ліквідаційна процедура, якщо її охарактеризувати коротко, зводиться до виявлення майна боржника, проведення його інвентаризації, експертної оцінки фінансової вартості та організації проведення торгів оціненого майна з задоволення вимог кредиторів. Важливе місце у процедурі ліквідації займає черговість задоволення вимог кредиторів.
