Процедура оцінки (appraisal procedures) – процес оцінки вартості об’єкта, заснований на певних принципах оцінки, що здійснюється з урахуванням умов, що обмежують.
Методологією процедури оцінки є дохідний, витратний, ринковий підходи, у яких використовують різні методи оцінки.
Процедура оцінки вартості, незалежно від специфіки об’єкта, що оцінюється, складається зі стандартизованих етапів:
- постановка задачі;
- складання плану оцінки;
- збирання та перевірка інформації;
- вибір та використання підходів до оцінки, відповідних поставленої перед оцінювачем задачі;
- узгодження результатів оцінки;
- складання звіту про результат оцінки вартості.
При постановці завдання особливу увагу приділяють визначенню об’єкта оцінки (його розмірів та характеристиці), пов’язаних з ним юридичних прав, які можуть представляти пайову участь в об’єкті, що оцінюється. Тут необхідно виявлення всіх умов, що обмежують, і тимчасових рамок, в межах яких оцінка вартості залишається достовірною.
Складання плану оцінки включає визначення оцінювачем вимог, що висуваються до інформації, ідентифікацію відповідної методології, оцінку витрат часу та трудовитрат оцінювача, подання пропозицій щодо умов виконання завдання та гонорару.
Позитивний результат дає структурування оцінки, коли вона починається з розгляду загальних факторів економічного та соціального розвитку на макрорівні та регіональному рівні, що впливають на вартість. При цьому визначають відповідний ринок або сегмент ринку, співвідношення попиту і пропозиції, що склалося, і перспективи їх зміни в короткостроковому періоді. Потім аналізують конкретні чинники розвитку мікрорівні, безпосередньо пов’язані з об’єктом.
Щоб уникнути непродуктивних витрат та втрати часу, визначають обсяг та структуру необхідної для оцінки інформації. Розглядають можливість застосування трьох традиційних підходів до оцінки вартості, виявляють їх позитивні та негативні сторони. Найбільш точна оцінка вартості об’єкта виходить при порівнянні оцінної вартості, коли використовують різні підходи. На цьому етапі складають графік робіт з проведення оцінки та визначення обсягу витрат (грошових та часу), пов’язаних зі збиранням та перевіркою інформації, оплатою консультантів, що запрошуються з боку. Якщо за підсумками оцінки передбачено подання письмового звіту, враховують витрати на складання діаграм, графіків.
Пропозиція щодо оцінного завдання подають у письмовій формі, воно служить для уточнення відповідальності клієнта та оцінювача та допомагає уникнути непорозумінь у майбутньому. Пропозиція про гонорарі професійного оцінювача також подається у письмовій формі; в ньому враховують складність завдання, накладні витрати, правовий ризик, пов’язаний з цією роботою, та набір послуг.
Збір та перевірка інформації охоплює перевірку суттєвості та достовірності зібраної інформації, з’ясування можливих спотворень та відхилень інформації щодо порівнянних угод (недостовірна чи несуттєва інформація ускладнить чи унеможливить підготовку обґрунтованого висновку про вартість).
Вибір та використання підходів до оцінки (порівняльного, дохідного, витратного), що відповідають поставленому перед оцінювачем задачі, здійснюють залежно від особливостей об’єкта оцінки, цілей її проведення, особливостей кожного підходу з урахуванням специфіки методів та прийомів оцінки. (Наприклад, метод дисконтованих грошових потоків застосуємо при оцінці вкладення інвестицій, оскільки інвестор вкладає капітал у діюче підприємство, враховуючи поточну вартість майбутніх грошових доходів. Витратний підхід доцільний, якщо об’єкт, що оцінюється, володіє значними матеріальними активами, або відсутні ретроспективні дані про прибутки, або немає можливості надійно оцінити майбутні прибутки чи грошові потоки).
Узгодження результатів оцінки відбувається в процесі логічних міркувань та прийняття рішень, що включає огляд факторів у їхньому зв’язку з принципами оцінки, розгляд статистичних та імовірнісних показників та остаточну пропозицію про оцінене значення вартості. У ході цього процесу оцінювач наново переглядає обґрунтованість різних показників вартості та обмірковує можливий діапазон, у межах якого знаходиться оцінна вартість об’єкта. При складанні звіту про результат оцінки вартості оцінювач викладає свої висновки та висновки та передає звіт про оцінку клієнту.
