Профіцит бюджету (budget surplus) – перевищення доходів бюджету над його видатками (позитивне сальдо бюджету). Розрізняється первинний профіцит — коли поточні доходи бюджету покривають поточні його витрати, та профіцит вторинний – коли доходи бюджету покривають усі витрати, включаючи виплату внутрішніх та зовнішніх державних боргів.
Не всі економісти вважають, що профіцит бюджету – благо для країни. Оскільки профіцитний бюджет — це насамперед наслідок жорсткої економічної політики, його результатом є брак вільних оборотних коштів в економіці, зокрема зниження ліквідності кредитних організацій.
Згідно з припущеннями таких економістів, як Джон Мейнард Кейнс (його вчення згодом названо кейнсіанством), державні закупівлі можуть впливати на рівень безробіття та сприяти виходу країни з кризи. Тому бюджет повинен мати певний контрольований дефіцит.
З іншого боку, головне питання у тому, потім витрачаються бюджетні кошти. У тих випадках, коли вони інвестуються у розвиток виробництва, науки тощо, це має призвести до додаткових доходів у майбутньому. Отже, профіцит бюджету може бути головною метою.
Оскільки централізація фінансових ресурсів у руках органів влади завжди зменшує фінансові можливості суб’єктів господарювання, заважаючи їм краще оснастити виробництво, швидше перейти на нові технології та досягти тим самим ефективніших результатів господарювання, то у зв’язку з цим зайва мобілізація доходів до бюджету лише шкодить. Саме через цей негативний вплив профіциту бюджету на економіку в законодавстві багатьох країн присутня правова норма, що забороняє формувати та приймати бюджет із перевищенням доходів над видатками.
Зокрема, чинним Бюджетним кодексом передбачено, що будь-який бюджет має складатися та затверджуватись без профіциту бюджету. Якщо ж при складанні чи розгляді проекту бюджету прогнозуватиметься перевищення доходів над видатками, то до моменту затвердження бюджету необхідно вжити заходів щодо усунення профіциту бюджету в такій послідовності:
- скоротити залучення доходів від продажу державної (муніципальної) власності, скоротити надходження доходів до бюджету від реалізації державних запасів та резервів;
- передбачити спрямування бюджетних коштів на додаткове погашення боргових зобов’язань;
- збільшити витрати бюджету, зокрема за рахунок передачі частини доходів бюджетам інших рівнів.
Якщо проводити перерахування заходу недоцільно, слід скоротити податкові доходи бюджету шляхом внесення змін та доповнень до податкового законодавства.
Якщо профіцит бюджету виявиться у процесі виконання бюджету, то тут його наявність може бути оцінено однозначно позитивно. Профіцит бюджету, що виникає внаслідок більш економного та ефективного використання бюджетних коштів при 100%-ному фінансуванні передбачених бюджетом видатків, — явище позитивне. Однак, якщо вищі доходи бюджету були отримані лише в результаті економічної кон’юнктури, що вигідно склалася, з’явилися наслідком економії, буму або недофінансування видатків тощо, то позитивно оцінювати профіцит бюджету немає підстав.
Але якою б не була причина утворення профіциту бюджету, необхідно вжити заходів щодо збереження бюджетних коштів, не призначених для витрачання в рамках затвердженого бюджету. Як правило, кошти, отримані за профіциту бюджету, спрямовуються на поповнення резервів, на додаткове погашення боргових зобов’язань, на покриття видатків, що передбачаються у бюджеті на черговий фінансовий рік.
