Претензія (на середньовічній латині praetensio – вимога, вимога) – за певними видами договорів (наприклад, по поставці) – вимога кредитора до боржника про сплату боргу, відшкодування збитків, сплату штрафу, усунення недоліків поставленої продукції, проданої речі або виконаної роботи. Без пред’явлення претензії (тобто без дотримання так званого претензійного порядку) суд не сприймає суперечки до розгляду.
У страхуванні претензія – заявлена вимога страхувальника, правонаступника або третьої особи про відшкодування збитків (у межах страхової суми), яка настає за страховим випадком. Випливає із змісту договору страхування.
Претензія оформляється у письмовій формі, зазвичай, на бланку страховика, де обґрунтовується факт та обставини страхового випадку. Права та обов’язки сторін, порядок пред’явлення та врегулювання претензії визначаються правилами страхування (додаються до страхового полісу).
Зазвичай претензія виникає у зв’язку із реалізацією страхового ризику. Містить суттєві факти та обставини страхового випадку, які за великих збитків перевіряються аджастером. За результатами перевірки аджастер складає акт (експертний висновок). Одночасно страховик збирає додаткову інформацію про страховий випадок, заявлений у претензії, із незалежних джерел. Як правило, для перевірки фактів та обставин, викладених у претензії, страховик може передати її аджастеру (який документально підтверджує або спростовує відомості, що містяться у заявленій претензії. З урахуванням цих відомостей приймається рішення про виплату страхової суми або страхового відшкодування (задоволення заявленої претензії).
