Портфель цінних паперів (securities portfolio) – перелік (сукупність) цінних паперів, що у власності однієї чи кількох фізичних і (чи) юридичних. Як правило, при створенні портфеля цінних паперів вдаються до послуг фінансових аналітиків, інвестиційних банків, що пропонують послуги з управління ним, оскільки набір цінних паперів для портфеля залежить від мети, яку має його власник при придбанні цінних паперів. Вибір цінних паперів для портфеля визначається тим, що хотів би отримати власник: приріст доходів або збільшення капіталу, оскільки з цієї точки зору між цінними паперами є помітні відмінності.
Як правило, портфель цінних паперів є певним набором з корпоративних акцій, облігацій з різним ступенем забезпечення та ризику, а також паперів з фіксованим доходом, гарантованим державою, тобто з мінімальним ризиком втрат за основною сумою та поточними надходженнями.
Портфель цінних паперів – набір цінних паперів, що забезпечує задовільні для інвестора якісні характеристики фінансових інструментів, що входять до нього. Принципами формування інвестиційного портфеля є безпека та дохідність вкладень, їхнє зростання, ліквідність вкладень. Під безпекою розуміється невразливість інвестицій над ринком інвестиційного капіталу та стабільність отримання доходу. Безпека зазвичай досягається на шкоду прибутковості та зростання вкладень. Ліквідність вкладень – це їхня здатність брати участь у негайному придбанні товару (робіт, послуг), або швидко і без втрат у ціні перетворюватися на готівку. Жодна з інвестиційних цінностей не має всіх перерахованих вище властивостей. Тому неминучий компроміс. Якщо цінний папір надійний, то прибутковість буде низькою, тому що ті, хто віддають перевагу надійності, пропонуватимуть високу ціну і соб’ють прибутковість.
Головна мета при формуванні портфеля полягає у досягненні найбільш оптимального поєднання між ризиком та доходом для інвестора. Іншими словами, відповідний набір цінних паперів покликаний знизити ризик втрат вкладника до мінімуму та одночасно збільшити його дохід до максимуму.
Методом зниження ризику серйозних втрат є диверсифікація портфеля, тобто. придбання певної кількості різних цінних паперів. Диверсифікація зменшує ризик за рахунок того, що можливі невисокі доходи за одними цінними паперами компенсуватимуться високими доходами за іншими паперами.
Вихідною інформацією на формування портфеля цінних паперів є інформація про зміни вартості цінних паперів одержуваних з фондової біржі, виходячи з яких розраховуються необхідні інвестору показники ризику та дохідності активів. Однак при формуванні портфеля часто виникають питання вибору того чи іншого фінансово-інструменту з приблизно однаковими показниками ризику і прибутковості, або фінансовий менеджер не може визначитися у виборі потенційного активу для інвестування з будь-якої іншої причини (занадто великий вибір фінансових інструментів на ринку, відсутність додаткової інформації та ін.).
Основною перевагою портфельного інвестування є можливість вибору портфеля на вирішення специфічних інвестиційних завдань.
Для цього використовуються різні моделі портфелів цінних паперів, у кожній з яких буде власний баланс між існуючим ризиком, прийнятним для власника портфеля, і очікуваною віддачею (доходом) в певний період часу. Співвідношення цих факторів дозволяє визначити тип портфеля цінних паперів. Тип портфеля – це його інвестиційна характеристика, заснована на співвідношенні доходу та ризику. У цьому важливою ознакою при класифікації типу портфеля і те, як і з якого джерела даний дохід отримано: з допомогою зростання курсової вартості чи з допомогою поточних виплат – дивідендів, відсотків.
Економічною сутністю інвестиційного портфеля є надання сукупності цінних паперів таких ринкових характеристик, що входять до нього, які недосяжні з позиції окремого цінного паперу, а можливі тільки при їх цільовому комбінуванні (поєднанні).
Основними завданнями інвестиційного портфеля є:
- забезпечення сталого заданого рівня доходу;
- мінімізація ризику чи утримання його на заданому рівні;
- зниження операційних витрат;
- вирішення специфічних завдань, постановка яких неможлива поза сукупністю цінних паперів.
Залежно від типу доходу, який націлений інвестиційний портфель цінних паперів, останні може бути портфелями зростання, доходу та його комбінацією.
Портфель зростання формується з цінних паперів, ринкові ціни яких зростають із часом. Ціль такого портфеля — збільшення сукупного капіталу інвестора, включаючи отримання поточних доходів від володіння цінними паперами. Можливі різновиди такого портфеля залежно від стратегії інвестора:
- портфель агресивного зростання орієнтований на максимальний приріст капіталу; до нього входять в основному акції молодих, швидкозростаючих компаній, вкладення яких є ризикованими, але можуть приносити високий дохід;
- портфель консервативного зростання формується з метою збереження первісного капіталу та його повільне збільшення без суттєвого ризику; до нього входять переважно акції добре відомих компаній, ціни на які зростають не швидко;
- комбінований портфель зростання являє собою поєднання властивостей портфелів агресивного та консервативного зростання; до нього включаються і надійні цінні папери та високоризиковані фондові інструменти, склад яких періодично оновлюється. Даний вид портфеля є найпоширенішим за своєю природою — поєднання безризикованості та ризику.
Портфель доходу формується із цінних паперів, які забезпечують отримання високого поточного доходу – відсоткових та дивідендних виплат. Його мета – систематичне отримання доходу на інвестований у цінні папери капітал. Існують такі його основні різновиди:
- портфель регулярного доходу орієнтований отримання середнього рівня доходу капітал при мінімальному рівні ризику;
- портфель доходних паперів складається, як правило, із високоприбуткових облігацій корпорацій або взагалі цінних паперів, що приносять високий дохід за середнього рівня ризику.
Портфель зростання та доходу – Це портфель, що комбінує властивості портфеля зростання і доходу. Частина активів, що входять до складу цього портфеля, приносить власнику зростання капіталу, а інша – достатній дохід на цей капітал. Втрата вартості однієї частини портфеля може компенсуватися зростанням його іншої.
Залежно від виду активу, що включає портфель цінних паперів, можуть бути сформовані різні портфелі. Ось деякі з можливих їх видів:
- портфель грошового ринку. Мета – повне збереження капіталу, завдяки включенню до свого складу швидкореалізованих активів у поєднанні з готівкою;
- портфель цінних паперів, звільнених від податків. Включають здебільшого державні боргові зобов’язання та передбачають збереження капіталу за високого ступеня ліквідності;
- портфель цінних паперів державних структур. Включає в основному державні та муніципальні цінні папери та зобов’язання. Забезпечує інвестору дохід від володіння даними цінними паперами, який зазвичай не оподатковується, а вкладення капіталу в такі активи має мінімальний ризик;
- портфель цінних паперів різних галузей промисловості. Включає цінні папери, випущені комерційними організаціями різних галузей промисловості, пов’язаних між собою технологічно, або будь-якої галузі;
- портфель іноземних цінних паперів. включає інвестування в цінні папери іноземних компаній або інших держав;
- довінвертований портфель. Складається з конвертованих цінних паперів (привілейованих акцій, конвертованих облігацій), які можуть бути обмінені на встановлену кількість звичайних акцій за фіксованою ціною, починаючи із заданого часу. Дозволяє отримати додатковий дохід за рахунок конвертації на вигідних для інвестора умовах.
