Порядок створення банку з іноземним капіталом, акредитації філій та представництв іноземних банків

Порядок створення банку з іноземним капіталом, акредитації філій та представництв іноземних банків (Процедура для Estabilishing Bank з Foreing Participation, Accreditation of Branches and/or Representative Offices). У світовій практиці існує кілька режимів доступу іноземного капіталу до національних банківських систем.

Національний режим, за яким іноземні банки біля країни реєструються з урахуванням національної власності, які діяльність, регулювання і нагляд здійснюються за умов, визначених національних банківських установ. Насправді принцип національного режиму застосовується виходячи з міждержавних угод (ОЕСР, СОТ, ЄС).

Наприклад, у ЄС режим доступу іноземного капіталу до національних банківських систем реалізується шляхом прийняття єдиних стандартів банківського регулювання та нагляду, включаючи запровадження принципу єдиної банківської ліцензії та визначення переліку видів банківських операцій, що належать до взаємного визнання на території країн-членів ЄС.

Режим взаємності, згідно з яким країна дозволяє створення іноземного банку на власній території на умовах, прийнятих для створення, регулювання та нагляду за банківською діяльністю країною-нерезидентом. Принцип взаємності передбачено у законодавстві Канади, Норвегії, Іспанії, Японії, Швейцарії.

Режим консолідованого нагляду за діяльністю транснаціональних банків та їх структурних підрозділів, який набуває поширення останнім часом, передбачає спільну участь у наглядових заходах органів нагляду країни, в якому створено іноземний банк, та країни походження банку. При цьому наглядові заходи ґрунтуються переважно на оцінці платоспроможності, ліквідності та конверсійних операцій. Моніторинг за платоспроможністю дочірнього іноземного банку доручається наглядові органи обох країн. Моніторинг стану ліквідності іноземної філії підпадає під компетенцію країни перебування. Аналіз конверсійних операцій та відкритих валютних операцій здійснюється спільно наглядовими органами обох країн. В рамках консолідованого режиму наглядові органи різних країн інформують один одного про фінансовий стан або виявлені порушення у діяльності іноземних банків та їх філій.

В Україні створення банку з іноземним капіталом здійснюється на підставі попереднього дозволу Національного банку України. Для отримання чинним банком статусу банку з іноземним капіталом правління або рада директорів банку за попереднім дозволом звертається до Національного банку. Для цього до Національного банку подаються такі документи:

1. клопотання про надання попереднього дозволу за підписом уповноваженої особи, правління чи ради директорів для чинного банку;
2. інформація про склад засновників та їхню ділову репутацію;
3. анкета, засвідчена підписом уповноваженої особи;
4. нотаріально засвідчена за місцем видачі легалізована копія укладання аудиторської фірми про можливість здійснення заявленого внеску до статутного капіталу банку за рахунок власних коштів;
5. письмова згода (дозвіл) контрольного органу країни, резидентом якої є іноземний учасник, виданий державним або іншим уповноваженим органом країни, в якій зареєстровано головний офіс іноземного учасника, на створення або перетворення банку України на банк з іноземним капіталом, якщо це передбачено законодавством країни іноземного учасника , або письмове засвідчення іноземного засновника про відсутність у законодавстві країни його походження вимог щодо отримання такого дозволу;
6. повідомлення центрального банку іноземної держави або уповноваженого органу про проведення достатнього контролю за діяльністю банку (якщо особа, яка має намір придбати або збільшити суттєву участь у банку, — іноземний банк) та згоду на придбання або збільшення суттєвої участі у банку на території України, якщо законодавство країни його походження потребує отримання зазначеної згоди.

Для отримання попереднього дозволу на створення банку з іноземним капіталом або набуття чинним банком статусу банку з іноземним капіталом за рахунок коштів фізичних осіб-іноземців до Національного банку надаються такі документи:

1. клопотання, засвідчене у нотаріальному порядку;
2. анкета;
3. письмову згоду на участь іноземного інвестора банку в Україні, видану державним чи іншим уповноваженим контрольним органом країни його перебування, якщо законодавство цієї країни вимагає отримання зазначеного дозволу, або письмове запевнення іноземного інвестора щодо відсутності вимог законодавства країни його перебування щодо попередньої згоди на здійснення інвестиції за кордон ;
4. довідка органів податкової служби країни місцезнаходження фізичної особи-іноземця про належне виконання ним своїх обов’язків як платника податків;
5. довідка банку, в якому відкрито рахунок, про наявність на рахунку коштів та репутації власника рахунку;
6. довідки банків, у яких отримано кредити, про стан виконання зобов’язань щодо повернення кредитів.

У разі прийняття банком рішення про продаж акцій (паїв, часток) на міжнародних ринках на основі андеррайтингу правління банку або рада директорів для отримання дозволу подає до Національного банку такі документи:

1. клопотання;
2. анкету, засвідчену підписом уповноваженої особи та печаткою юридичної особи-андеррайтера;
3. копію угоди про купівлю-продаж акцій з андеррайтером, засвідчену нотаріально;
4. нотаріально завірений за місцем видачі легалізований витяг з торгового (банківського) реєстру або інший офіційний документ, що підтверджує реєстрацію іноземного учасника в країні, в якій зареєстровано головний офіс іноземного інвестора.

Рішення про надання попереднього дозволу на створення банку з іноземним капіталом або набуття чинним банком статусу банку з іноземним капіталом приймає Правління Національного банку у місячний строк з дня отримання повного пакета документів. Попередній дозвіл на створення банку з іноземним капіталом або для набуття чинним банком статусу банку з іноземним капіталом є дійсним протягом трьох місяців з дня його видачі. Для реєстрації банку з іноземним капіталом його засновники, які отримали попередній дозвіл Національного банку, додатково подають до територіального управління Національного банку за місцем створення банку такі документи:

1. нотаріально засвідчену копію легалізованого рішення уповноваженого органу управління іноземного інвестора щодо участі у банку в Україні (для юридичних осіб);
2. нотаріально завірений легалізований витяг з торговельного (банківського) реєстру або інший офіційний документ, що підтверджує реєстрацію іноземного учасника в країні, де зареєстровано головний офіс іноземного інвестора;
3. нотаріально засвідчену легалізовану копію укладання іноземної аудиторської компанії про фінансовий стан іноземного інвестора на кінець останнього повного календарного року;
4. копію платіжного документа про внесення плати за державну реєстрацію банку.

Після отримання попереднього дозволу створення банку нерезиденти-участники банку з іноземним капіталом вносять відповідну суму (оплачують акції) на формування чи збільшення статутного капіталу.

Після вступу України у травні 2008 р. до СОТ іноземні банки можуть відкривати на території нашої країни свої філії та представництва, які розпочинають свою діяльність після їх акредитації Національним банком.

Філія іноземного банку — це відокремлений структурний підрозділ іноземного банку, який не має статусу юридичної особи та здійснює банківську діяльність на території України.

Представництво банку — це територіально відокремлений структурний підрозділ банку, який виконує функції представництва та захисту інтересів банку та не здійснює банківську діяльність.

Іноземний банк має право на відкриття філії у таких випадках:

1. держава, в якій зареєстрований іноземний банк, належить до держав, які беруть участь у міжнародній співпраці у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму, а також співпрацює з Групою з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей. (FATF);
2. банківський нагляд у державі, де зареєстрований іноземний банк, відповідає Основним принципам ефективного банківського нагляду Базельського комітету з питань банківського нагляду;
3. між Національним банком та органом банківського нагляду держави, в якій зареєстровано іноземний банк, укладено угоду про взаємодію у сфері банківського нагляду, гармонізацію їх принципів та умов;
4. мінімальний розмір приписного капіталу філії на момент його акредитації становить не менше ніж 10 млн. Євро;
5. наявність письмового зобов’язання іноземного банку щодо безумовного виконання ним зобов’язань, що виникли у зв’язку з діяльністю його філії на території України.

Акредитацію філій іноземних банків, яка є підставою для здійснення банківської діяльності, проводить Національний банк шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру банків. Філія іноземного банку здійснює свою діяльність на основі положення про філію. Регулювання діяльності та встановлення економічних нормативів для філій іноземних банків здійснює Національний банк.

Перелік операцій філії визначає банк, виходячи з переліку операцій, встановленого у нормативно-правовому акті Національного банку щодо ліцензування банків, та які відповідно до законодавства України має право здійснювати цю філію.

Керівник та головний бухгалтер філії повинні відповідати вимогам, встановленим до керівників банку та проходять погодження у загальному порядку, встановленому Національним банком.

Відсутність фінансових або правових проблем у іноземного банку, який має намір відкрити на території України філію, підтверджується наданою іноземним банком фінансовою звітністю за три останні роки, підтвердженою незалежним аудитором, та інформацією органу банківського нагляду держави, в якій зареєстровано іноземний банк, наданою на підставі укладеного між ними Національним банком та цим органом банківського нагляду угоди про взаємодію у сфері банківського нагляду, гармонізацію їх принципів та умов.

Наявність власні кошти в іноземного банку з кожному вкладу має бути підтверджено документами. Кошти на формування приписного капіталу філії акумулюються іноземним банком на накопичувальному рахунку, відкритому Національному банку чи відповідному територіальному управлінні Національного банку України.

Відомості про філію іноземного банку вносяться до Державного реєстру банків згідно з датою прийняття Правлінням Національного банку рішення про видачу йому банківської ліцензії. Дата внесення запису до Державного реєстру банків є датою акредитації філії іноземного банку.

Акредитацію представництв іноземних банків на території України Національний банк здійснює у порядку та на умовах, визначених Законом «Про банки та банківську діяльність» та нормативно-правовими актами Національного банку України шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру банків.

Відповідно до чинного законодавства та міжнародних договорів українські банки також мають право створювати дочірні банки, філії чи представництва на території інших держав на підставі дозволу Національного банку. Для відкриття дочірніх банків, філій або представництв українських банків на території інших держав висуваються такі самі вимоги, що встановлені для відкриття філій або представництв банків на території України, за умови надання Національним банком дозволу на здійснення інвестиції за кордон у зв’язку із створенням філії або представництва банку біля іншої держави.

Для створення дочірнього банку, філії чи представництва українського банку за кордоном цей банк подає до Національного банку бізнес-план та економічне обґрунтування доцільності створення дочірнього банку, філії чи представництва банку за кордоном.

Діяльність дочірнього банку, філії чи представництва українського банку на території іншої держави реєструється відповідно до вимог законодавства цієї країни.

(Див. Банк з іноземним капіталом).