Попит (demand) – одне з найважливіших категорій ринкової економіки, котра виражає платоспроможну потреба у благах (товарах, послугах), представлених над ринком, тобто. кількість товарів та послуг, які споживачі згодні купити за певними цінами у певний період часу.
Попит – це запит фактичного або потенційного покупця, споживача на придбання товару за наявними у нього засобами, призначеними для цієї покупки. Попит відображає, з одного боку, потребу покупця в деяких товарах чи послугах, бажання придбати ці товари чи послуги у певній кількості та, з іншого боку, можливість оплатити покупку за ціною, яка знаходиться в межах «доступного» діапазону.
Разом з цими узагальненими визначеннями попит характеризується низкою властивостей і кількісних параметрів, у тому числі слід виділити обсяг чи величину попиту.
З позицій кількісного виміру попит на товар, сприймається як обсяг попиту, означає кількість даного товару, яке покупці (споживачі) бажають, готові і мають можливість придбати за певний період за певними цінами.
Величина попиту – кількість товару чи послуг певного виду та якості, яку покупець бажає купити за цією ціною протягом певного періоду часу. Величина попиту залежить від доходів покупців, цін на товари та послуги, цін на товари-субститути та комплементарні блага, очікувань покупців, їх смаків та переваг.
На ринку діє закон попиту – що стоїть ціна, тим менше благ згодні придбати споживачі, і навпаки. Математично це означає, що між величиною попиту та ціною існує зворотна залежність (проте не обов’язково у вигляді гіперболи, представленої формулою y = a/x). Тобто підвищення ціни викликає зниження величини попиту, зниження ціни викликає підвищення величини попиту.
Природа закону попиту не складна. Якщо покупець має певну суму грошей на придбання даного товару, то він зможе купити тим менше товару, чим більша ціна і навпаки. Звичайно, реальна картина набагато складніша, оскільки покупець може залучити додаткові кошти, купити замість цього товару інший — товар-субститут.
Графічно в координатах вартість – кількість благ (ціна відкладається по вертикалі) крива попиту має негативний нахил. Крім ціни попит залежить від так званих нецінових детермінантів:
- споживчих смаків чи переваг;
- числа покупців над ринком;
- грошових доходів споживачів;
- цін на сполучені товари;
- споживчих очікувань щодо майбутніх цін та доходів.
Зміна попиту призводить до зсуву кривої попиту вправо чи вліво, відповідно збільшуючи чи зменшуючи попит загалом з кожної з можливих цін.
Крива попиту показує ймовірну кількість товару, який вдається продати за певний час та за певною ціною. Чим еластичніший попит, тим вище ціна може бути встановлена на товар. Еластичність попиту – Це реакція ринку на відсутність товару, можливість його заміни, ціну конкурентів, зниження цін, небажання покупців змінювати свої споживчі звички та шукати більш дешеві товари, підвищення якості товарів, природне зростання інфляції на інші фактори.
Усіх виробників (продавців) на ринку поєднує пропозицію: за низької ціни продавець запропонує менше товару або може його притримати, за високої — запропонує більше товару; за дуже високої — спробує максимально збільшити виробництво. Так утворюється ціна пропозиції — мінімальна ціна, за якою продавці готові реалізовувати свої товари.
Великий внесок у теорію попиту вніс (1913) російський економіст та економетрик Є.Є. Слуцький (1880–1948), який проаналізував, зокрема, реакцію споживача зміну цін і розділив цю реакцію ефект доходу (income effect) і ефект заміщення (substitution effect). В економічній теорії рівняння Слуцького (Slutsky equation) записується так:
Ефект ціни = Ефект доходу + Ефект заміщення
Іншими словами, зміна попиту на деякий товар при підвищенні або зниженні його ціни складається з двох частин: впливу безпосередньої зміни попиту (тобто зміни реальної можливості набувати даний товар внаслідок зміни ціни на нього) та непрямого впливу внаслідок перемикання попиту на інші товари (“компенсована зміна ціни”).
Для маркетингових досліджень фірми або для соціально-економічних прогнозів поведінки покупців важливе значення має еластичність попиту на той чи інший товар, що виражає ступінь зміни кількості товару, що купується при зміні його ціни – ступінь чутливості споживачів до змін ціни (див. Еластичність попиту та пропозиції).
У економічних дослідженнях попит аналізують у взаємодії із пропозицією. Розрізняють попит індивідуальний, ринковий деякі блага, і навіть попит сукупний як агрегований попит у межах країни загалом. Обсяг і структура попиту залежить від сукупності економічних, соціально-політичних, демографічних, культурно-історичних, природно-кліматичних чинників.
