Податкове право (tax law) – сукупність юридичних норм, що встановлюють види податків у даній державі, порядок їх обчислення та сплати (стягнення) та регулюючих відносин, пов’язаних із виникненням, зміною та припиненням податкових зобов’язань; підгалузь фінансового права
Поняття податкового права можна як:
- систему податково-правових норм (галузь об’єктивного права);
- науку податкового права;
- відповідну навчальну дисципліну.
Податкове право слід відрізняти від бюджетного права.
Предметом регулювання податкового права є суспільні відносини у сфері оподаткування:
- щодо встановлення та введення в дію податків та зборів з організацій та фізичних осіб, що перераховуються до бюджетної системи;
- зі стягнення податків та зборів (включаючи відносини щодо їх самостійної сплати платниками податків та примусового стягнення);
- щодо здійснення податкового контролю;
- щодо притягнення до податкової відповідальності;
- із захисту прав платників податків, податкових агентів та інших осіб, що у податкових правовідносинах.
Основними учасниками податкових правовідносин є:
- платники податків;
- платники зборів;
- податкові агенти;
- органи державної податкової служби та деякі інші державні органи;
- банки, що перераховують суми податків і зборів до бюджетної системи.
Податкові відносини можуть існувати лише за наявності відповідного законодавчого чи іншого нормативного акта, тобто. у формі правових відносин. Основний зміст податкових правовідносин — одностороннє зобов’язання платника податків внести до державного бюджету певну грошову суму.
Податкове право містить спеціальні норми (так звані елементи закону про податок, або податкову модель), що встановлюють по кожному податку:
- суб’єктів податку (платників податків);
- об’єкти оподаткування (або підстав для стягнення податку);
- податкову ставку (норму податку);
- порядок обчислення та сплати (стягнення, утримання) податку;
- терміни сплати;
- податкові пільги;
- відповідальність платників;
- порядок оскарження дій податкових органів, пов’язаних з обчисленням та стягненням податку.
Під міжнародним податковим правом розуміється складний комплекс правових норм, предметом регулювання якого, зокрема, є:
- відносини держав, що виникають у зв’язку з договірним перерозподілом ними податкових повноважень здійснення прав оподаткування;
- відносини між компетентними фінансовими органами різних держав щодо обміну податковою інформацією, щодо надання правової допомоги у податкових справах тощо;
- транскордонні податкові відносини (тобто податкові відносини із іноземним елементом).
До типових джерел міжнародного податкового права відносять:
- міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування (щодо доходів, капіталу з питань успадкування);
- міжнародні договори про обмін податковою інформацією та співробітництво з питань дотримання податкового законодавства;
- національні норми податкового законодавства щодо транскордонного оподаткування.
Іноді до джерел міжнародного податкового права відносять деякі джерела інтеграційного права (зокрема, Європейського Союзу, Держав Карибського басейну, Євразійського економічного співтовариства тощо.).
