Податкове планування (tax planning) – складова частина системи бюджетного планування, формування податкової політики, і навіть планування операційну діяльність організацій.
Податкове планування — це цілеспрямовані дії платника податків, створені задля зменшення його податкових зобов’язань, вироблених їм вигляді податків, зборів, мит та інших обов’язкових платежів. Податкове планування включає широкий спектр заходів та вибір способу обліку, спрямованого на законне зниження податкового навантаження підприємства, включаючи моніторинг законодавства, створення нових організаційно-правових структур, переоцінку основних засобів тощо.
Податкове планування полягає у виборі між різними варіантами діяльності юридичної особи та розміщення її активів, спрямоване на досягнення можливо низького рівня податкових зобов’язань, що виникають при цьому. В основі податкового планування лежить максимально повне та правильне використання всіх встановлених законом пільг, а також оцінка позиції податкових органів та облік основних напрямів податкової, бюджетної та інвестиційної політики держави.
Основне завдання податкового планування – визначення на заданий тимчасовий період економічно обґрунтованого розміру надходжень податків до державного або місцевих бюджетів, а також обсягу податків, що підлягають сплаті конкретною юридичною особою – платником податків.
Податкове планування лише на рівні держави й органів місцевого самоврядування є основою розробки прогнозу соціально-економічного розвитку країни на середньостроковий і довгостроковий періоди, для своєчасного і обгрунтованого складання проектів державного та місцевих бюджетів на наступний рік, для прийняття необхідних політичних, економічних та соціальних рішень.
Податкове планування проводиться відповідно до прогнозу найважливіших соціально-економічних показників розвитку економіки та її провідних галузей (ВВП, прибуток у цілому по народному господарству та в розрізі галузей тощо), а також показниками розвитку економіки.
Розрізняють оперативне, короткострокове, середньострокове та довгострокове податкове планування.
Оперативне податкове планування здійснюється Мінфіном та фінансовими органами на місяць або квартал. Воно покликане забезпечити реальну оцінку надходження податків на найближчий час для визначення лімітів фінансування (у рамках затвердженого бюджету) у розрізі економічної класифікації, а також міністерств, відомств, територій та державних програм (при цьому одночасно вирішується завдання підготовки аналітичних матеріалів для здійснення короткострокового (на рік) ) податкового планування, оскільки під час його виявляються позитивні та негативні сторони виконання доходної частини затвердженого на поточний рік бюджету, рівень податкових вилучень, стан розрахунків у господарстві та їх вплив на зростання чи зниження недоїмки).
Короткострокове податкове планування здійснюється з метою складання проектів державного та місцевих бюджетів на черговий рік. Основою для нього є показники соціально-економічного прогнозу країни на наступний рік, а також аналіз податкових надходжень у поточному році як загалом, так і за окремими видами податків. Короткострокове податкове планування здійснюється безпосередньо Мінфіном та фінансовими органами (за місцевими бюджетами) за безпосередньою участю податкових та інших економічних органів (зокрема, відповідних департаментів та управлінь економіки у регіонах).
Процес короткострокового податкового планування складається з низки взаємопов’язаних послідовних процесів економічних відомств:
- детального аналізу позитивних та негативних сторін чинного на момент складання прогнозу податкового законодавства;
- розроблення пропозицій щодо внесення до податкового законодавства доповнень та змін, спрямованих на ліквідацію негативних елементів, розширення податкової бази, підвищення стимулюючої ролі податків та збільшення на цій основі доходів бюджетів усіх рівнів;
- аналізу народногосподарських факторів, що позитивно чи негативно впливали на надходження податків у поточному році, та розроблення заходів щодо усунення негативних факторів та закріплення позитивних тенденцій;
- розрахунку суми надходжень по кожному виду податків та всіх податкових надходжень (на основі проведеного аналізу ходу надходжень по кожному виду податків за минулий період та очікуваних оцінок надходжень до кінця поточного року з урахуванням майбутніх змін податкового законодавства та всіх факторів зміни економічних показників на наступний рік);
- розгляду в органах виконавчої влади проектування податкових надходжень у складі бюджету (разом з показниками прогнозу соціально-економічного розвитку країни на наступний рік та проектами законодавчих актів про зміни та доповнення до податкового законодавства) та подання після схвалення до органів законодавчої (представницької) влади, де ці документи детально розглядаються, аналізуються, до них вносяться необхідні зміни та доповнення, а потім вони затверджуються у формі відповідного закону.
В умовах початку ринкових відносин, ліквідації централізованого планування та управління економікою податкове планування носить імовірнісний характер, водночас податкові показники загалом за відповідним бюджетом, і навіть за окремими видами податків включаються у доходну частину бюджету і затверджуються як статей закону про бюджет.
Оперативне та короткострокове податкове планування – дві складові єдиного процесу поточного планування. У цьому вирішуються переважно тактичні завдання і створюються найважливіші передумови вироблення стратегії податкового планування, що визначається процесі середньострокового і довгострокового (перспективного) податкового планування. За прогнозу соціально-економічного розвитку країни перспективне податкове планування використовується як метод економічного передбачення.
Перспективне податкове планування не отримало нашій країні досить повного розвитку і є складовою стратегії бюджетного процесу на 3 роки, розроблюваної переважно державному рівні. При цьому довгострокове податкове планування (на 5–10 років) не провадиться.
Організації-платники податків займаються податковим плануванням у межах фінансового планування своєї діяльності для розрахунку виплат податкових платежів та формування податкової політики на майбутній період з метою прийняття рішень у галузі інвестиційної та науково-технічної політики, асортименту продукції, ринків збуту тощо.
На відміну від понять «уникнення оподаткування» або «ухилення від сплати податків», податкове планування платників податків передбачає мінімізацію податкових платежів за допомогою передбачених чинним законодавством податкових пільг та відрахувань, а також розроблення відповідної облікової та амортизаційної політики.
Нерідко платники податків залучають консалтингові фірми (податкових консультантів) для вироблення економічно грамотної, чесної у правовому відношенні стратегії та тактики податкового планування.
Використання окремими платниками податків у разі податкового планування прогалин у чинному податковому законодавстві для мінімізації своїх податкових платежів не є його порушенням.
Під оптимізацією податкових платежів розуміється як їх мінімізація, а й правильне рознесення за термінами платежу. З цією метою в організаціях розробляється податковий календар (як правило, щомісячно на черговий квартал). У ньому враховуються розміри та дати сплати авансових та фактичних сум з кожного податку. Невеликі організації включають показники податкових платежів до загального платіжного календаря.
