Персоналізація картки (card personalization) – нанесення на платіжну картку ідентифікуючої інформації, яке виконується у процесі підготовки її до випуску. Персоналізація картки – процес занесення на пластикову картку даних, що дозволяють ідентифікувати саму картку та її власника, а також здійснити перевірку платоспроможності картки при прийнятті її до оплати або видачі готівки.
Персоналізація карти може бути графічною, фізичною та електричною.
Графічна персоналізація банківських карток здійснюється, як правило, підприємством-виробником. На деяких банківських картах передбачається відтворення фотографії її власника. Графічна персоналізація небанківських карток, що випускаються незначним тиражем, часто повністю здійснюється на графічних принтерах.
Фізична персоналізація карти здійснюється за допомогою ембосування.
При електричної персоналізації карт з магнітною смугою здійснюється кодування магнітної смуги, смарт-карток – запис на мікросхему ідентифікаційних та інших даних.
Існує кілька видів персоналізації, які можуть доповнювати чи замінювати одне одного.
Ембосування – Нанесення інформації, що складається з цифр і літер, методом видавлювання. Цей метод широко застосовується у банківських картах. Найчастіше ембосуються прізвище та ініціали власника картки, її серійний номер та термін дії. Іноді в ембосуванні немає необхідності, тоді ця інформація наноситься за допомогою термопринтера.
Нанесення фотографії – фотографія, розташована прямо на поверхні картки, доповнює буквено-цифрові дані про власника. Це значно підвищує ідентифікацію та захист інформації про людину. Якість фотографії має бути високою, колірна гама – натуральною. При цьому карти з фотографіями можуть успішно замінювати собою посвідчення.
Штрих-кодування – також один із способів персоналізації пластикових карток. Нанесення штрих-коду потрібне, якщо передбачається зчитування інформації за допомогою сканера. Щоб виключити помилки під час зчитування, штрих-код роблять максимально контрастним, найчастіше чорно-білим. Це один із найдешевших способів друку персоналізованих карток. Використовується для ідентифікаційних, паливних карток.
Смуга для підпису – Світла смужка на зворотному боці картки зі спеціальним покриттям. На цій смужці власник ставить свій підпис, а весь секрет у тому, що це можна зробити лише один раз. Виправити або стерти підпис неможливо.
Магнітна смуга – також розміщується на обороті пластикової картки. На ній зберігається різноманітна інформація, що складається з цифр, літер латинського алфавіту та пунктуаційних знаків. Цей спосіб захисту вважається найнадійнішим, саме тому використовується в банківських платіжних та кредитних картках, системах оплати та дисконт-системах. Зазвичай магнітна смуга має три доріжки, на які записуються дані для ідентифікації.
Існує також спосіб кодування за допомогою чіпа, він більш складний у виконанні, але поки не набув широкого поширення. Деякі банківські картки мають і чіп, і магнітну смугу, завдяки чому вважаються виключно захищеними.
Скретч панель – спосіб захисту інформації, який виглядає як непрозоре покриття, що легко стирається за допомогою твердого предмета. Скретч стрічка приховує певний шифр, тому часто використовують у лотерейних квитках, призових купонах, картках поповнення рахунку. Після того, як шифр прочитаний та використаний, картка стає недійсною.
Нанесення голографічного зображення на карту служить додатковим захистом від підробки та надає карті солідність та представницькість. Голографічні елементи – дуже надійний спосіб захисту карток від копіювання. Голограми є способом захисту картки від підробки, оскільки голограму неможливо надрукувати на принтері, повторити на копіювальному апараті або навіть точно сфотографувати. Ще одним способом захисту пластикової картки є інформація, нанесена за допомогою фарби, видимої лише при ультрафіолетовому освітленні. Карти з нанесеним ультрафіолетовим зображенням є одними із найзахищеніших від підробки.
