Пайовий інвестиційний фонд – Відокремлений майновий комплекс, що складається з майна, переданого засновниками довірчого управління керуючої компанії з умовою об’єднання його з майном інших засновників, та з майна, отриманого в процесі такого управління. Пайовий інвестиційний фонд – інструмент колективного інвестування, Котрий дає інвесторам можливість об’єднати свої заощадження (паї) під управлінням професійної керуючої компанії.
Частка в праві власності засвідчується цінним папером, що видається керуючою компанією. Пайовий інвестиційний фонд не є юридичною особою. Термін дії договору довірчого управління пайового інвестиційного фонду не повинен перевищувати 15 років.
Інвестиційна декларація пайового інвестиційного фонду повинна містити опис цілей інвестиційної політики керуючої компанії, перелік об’єктів інвестування та опис ризиків, із цим пов’язаних, вимоги до структури активів.
Пайовий інвестиційний фонд є однією з форм колективного інвестування. Його майно формується з допомогою фінансових вкладів інвесторів та інвестується керівником у різні види активів, переважно у цінних паперів. Вкладаючи кошти в пайовий інвестиційний фонд, інвестор укладає з його керуючим договір довірчого управління і стає власником інвестиційного паю, що є іменним цінним папером.
Існують два типи пайових інвестиційних фондів: відкриті та інтервальні. Відкриті пайові інвестиційні фонди дають можливість інвестору будь-коли пред’явити придбаний раніше пай до викупу і швидко отримати кошти у вигляді ціни выкупа. Вони створюються лише для вкладень у цінні папери, мають котирування (корпоративні цінні папери, емітовані приватними компаніями; державні цінні папери; іноземні державні цінні папери). Як визнаної котирування береться середньозважена вартість, або середньозважена вартість купівлі цієї цінної папери, оголошена організатором торгівлі над ринком цінних паперів на день визначення вартості чистих активів фонду. Частина активів відкритого пайового інвестиційного фонду може бути розміщена на банківські депозити.
В інтервальних пайових інвестиційних фондах викуп інвестиційних паїв відбувається у строки, визначені правилами фонду, але не рідше одного разу на рік. Майно інтервального фонду може становити відносно менш ліквідні активи (акції закритих акціонерних товариств; нерухомість та майнові права на нерухомість). Керівник інтервального пайового інвестиційного фонду більшою мірою орієнтується на довгострокове зростання вартості активів фонду, що можуть забезпечити акції перспективних, на його думку, підприємств. Для зниження ступеня інвестиційного ризику керуючому інтервального фонду дозволено купувати контрольні пакети акцій підприємств та брати участь у управлінні ними. Акції таких підприємств мають оцінюватися незалежним оцінювачем.
Управитель пайового інвестиційного фонду немає права включати до складу активів фонду, що під його управлінням, похідні фінансові інструменти та деякі інші види активів.
Вимоги про придбання та викуп інвестиційних паїв пред’являються у формі заявок, які можуть подаватися управителю пайового інвестиційного фонду або агентам з розміщення та викупу інвестиційних паїв (торговим агентам).
Протягом терміну первинного розміщення інвестиційні паї розміщуються за фіксованою ціною та не підлягають викупу. Після закінчення цього терміну ціни розміщення та викупу формуються на основі вартості інвестиційного паю, яка визначається як приватна від розподілу вартості чистих активів фонду на кількість паїв, зазначених у реєстрі власників паїв на дату визначення вартості чистих активів.
При розміщенні інвестиційних паїв з інвесторів можуть стягуватися надбавки вартості паю, а при викупі – знижки. Розмір надбавки та знижки не може перевищувати 5% вартості одного паю. Вартість одного інвестиційного паю, ціна розміщення (з урахуванням надбавки під час розміщення) та ціна викупу (з урахуванням знижки при викупі) інвестиційних паїв визначаються на підставі довідки про вартість чистих активів.
Вартість чистих активів фонду, вартість одного паю, ціни розміщення та викупу паїв розраховуються у відкритих пайових інвестиційних фондах щодня, а в інтервальних пайових інвестиційних фондах – відповідно до періодичності прийому заявок на придбання та викуп паїв. Керівник відкритого пайового інвестиційного фонду зобов’язаний публікувати довідку про вартість чистих активів щокварталу; управляючий інтервального пайового інвестиційного фонду – пізніше дня початку чергового терміну прийому заявок, якщо цей день не збігається з останнім днем звітного кварталу.
У пайовому інвестиційному фонді розділені функції управління коштами пайовиків та зберігання майна фонду та контролю за діяльністю управителя (див. Спеціалізований депозитарій пайового інвестиційного фонду).
Прибуток інвесторів пайового інвестиційного фонду виникає при викупі керуючим пайовим інвестиційним фондом паїв. Прибуток юридичної особи-інвестора фонду дорівнює різниці між цінами придбання та викупу паїв, вона належить на її фінансові результати та підлягає оподаткуванню у загальному порядку. Доходи фізичних осіб-інвесторів пайового інвестиційного фонду, одержані від продажу паїв, оподатковуються особистим прибутковим податком.
Основні переваги пайового інвестиційного фонду як форми колективного інвестування:
- жорстке державне регулювання та нагляд за їх діяльністю;
- інформаційна прозорість; жорсткі вимоги до розкриття ними інформації;
- відсутність подвійного оподаткування доходів фонду;
- поділ функцій управління засобами пайовиків, зберігання майна фонду та контролю за діяльністю управителя.
