Облігація (Bond) — цінний папір, що засвідчує внесення її власником грошей, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджує зобов’язання емітента повернути власнику облігації її номінальну вартість у передбачений умовами розміщення облігації термін та виплатити дохід по облігації, якщо інше не передбачено умовами розміщення. Походить від латів. obligation – зобов’язання.
Емітентами облігацій можуть бути підприємства, органи місцевої влади та держава, які можуть розміщувати процентні, цільові та дисконтні облігації у документарній чи бездокументарній формі.
Відсоткові облігації – Облігації, за якими передбачається виплата відсоткових доходів. Цільові облігації — облігації, виконання зобов’язань за якими дозволяється здійснювати товарами та/або послугами відповідно до вимог, встановлених умов розміщення таких облігацій. Дисконтні облігації — облігації, які розміщуються за ціною, нижчою від їх номінальної вартості. Різниця між ціною придбання та номінальною вартістю облігації виплачується власнику облігації при її погашенні та становить дохід (дисконт) за облігацією.
Облігації можуть розміщуватися з фіксованим терміном погашення, єдиним для випуску. Дострокове погашення облігації на вимогу їх власників дозволяється у разі, коли така можливість передбачена умовами розміщення, якими визначено порядок встановлення ціни дострокового погашення облігації та строк, у який облігації можуть бути пред’явлені до дострокового погашення. Погашення облігації може здійснюватися грошима або майном відповідно до умов розміщення.
Облігація має номінальну вартість, визначену у національній валюті, а якщо це передбачено умовами розміщення – в іноземній валюті. Мінімальна номінальна вартість облігації не може бути меншою ніж одна копійка.
Емітент може розміщувати іменні облігації і облігації на пред’явника. Звернення облігацій дозволяється після реєстрації Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати розміщення облігацій та видачі свідоцтва про реєстрацію випуску облігацій.
У сертифікаті облігацій зазначаються:
- вид цінного папера;
- найменування та місцезнаходження емітента;
- міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів;
- номінальна вартість облігації;
- загальна сума випуску;
- термін погашення;
- розмір та строки виплати відсотків (для процентної облігації);
- дата прийняття рішення про розміщення;
- серія та номер сертифіката облігації;
- підпис керівника емітента або іншої уповноваженої особи, засвідчений печаткою емітента.
У сертифікаті іменної облігації зазначається ім’я власника.
До сертифікату процентної облігації на пред’явника додається купон (купонний лист), у якому зазначаються серія та номер сертифіката облігації, за якою виплачуються відсотки, найменування та місцезнаходження емітента, строки виплати відсотків тощо.
Продаж облігацій здійснюється у національній валюті, а якщо це передбачено законодавством та умовами їх розміщення, – в іноземній валюті.
Емітентами цільових облігацій, виконання зобов’язань за якими забезпечується одиницею житлової нерухомості, можуть бути юридичні особи, які мають право власності, оренди або постійного користування земельною ділянкою, на якій буде розташований об’єкт житлового будівництва, яким забезпечуватиметься виконання зобов’язань за цільовими облігаціями, або юридичні особи, уклали договір участі у будівництві житла з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, які мають право власності, оренди або постійного користування земельною ділянкою, на якій буде розташований об’єкт житлового будівництва, яким забезпечуватиметься виконання зобов’язань за цільовими облігаціями.
Облігації підприємств розміщуються юридичними особами лише після повної сплати свого статутного капіталу. Облігації підприємств підтверджують зобов’язання емітента за ними та не дають право на участь в управлінні емітентом. Розміщення облігацій підприємств на формування та поповнення статутного капіталу, а також покриття збитків від господарської діяльності шляхом зарахування доходу від продажу облігацій як результату поточної господарської діяльності заборонено.
Юридична особа має право розміщувати облігації на суму, яка не перевищує триразового розміру власного капіталу або розміру забезпечення, що надається йому із цією метою третіми особами.
Умови розміщення облігацій, що розміщуються акціонерним товариством, можуть передбачати можливість їх конвертації в акції акціонерного товариства (облігації, що конвертуються, див. Конвертовані цінні папери).
Рішення про розміщення облігацій підприємств ухвалюється відповідним органом управління емітента. Реєстрацію випуску облігацій здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку.
До облігацій місцевих позик відносяться облігації внутрішніх та зовнішніх місцевих позик, рішення про розміщення яких приймає міська рада відповідно до вимог, встановлених бюджетним законодавством. Реєстрацію випуску облігацій місцевих позик здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Особливості погашення та реалізації прав щодо облігацій місцевих позик визначаються умовами їх розміщення.
Банківські облігації також відносяться до цінних паперів, засвідчують внесення їх власниками коштів та підтверджують зобов’язання банку відшкодувати їм номінальну вартість у зазначений термін із виплатою відсотка. Банки мають право випуску облігацій на загальну суму, що не перевищує 25% їх статутного капіталу лише після повної оплати раніше емітованих акцій. Банкам заборонено випускати облігації на формування чи поповнення статутних фондів банку та покриття збитків від господарську діяльність. Банківські облігації можуть бути реалізовані за номінальною вартістю, з дисконтом чи премією. Періодичність нарахування відсотків та амортизація дисконту (премії) здійснюється залежно від умов емісії облігацій. Сума амортизації дисконту (премії) за звітний період розраховується методом ефективної ставки відсотка.
(Див. Державні облігації, Діяльність банків над ринком цінних паперів, Проспект емісії, Емісійна діяльність банку).
