Норма прибутку (rate of return) – Щорічний дохід від інвестицій, виражений у вигляді відсотка від початкових вкладень. Ця норма має значення при оцінці порівняльних переваг різних вкладень. Тому дуже важливо знати, чи отримана ця норма прибутку до або після вирахування податків; по більшості видів вкладень більш показовою є норма прибутку після вирахування податків. Крім того, виплати доходів від інвестицій у ряді випадків проводяться частіше ніж один раз на рік; це означає, що для отримання порівняних результатів необхідно аналізувати річну відсоткову ставку. Закон встановлює її обов’язкову публікацію більшістю інвестиційних інституцій.
Норма прибутку — це показник, відбиває ставлення прибутку, отриманої компанією, вартості її активів з відрахуванням її зобов’язань, тобто. до власного капіталу підприємства:
Норма прибыли = (Прибыль : Собственный капитал) * 100%
Норма прибутку — це також ставлення прибутку до всього авансованого капіталу чи витрат виробництва, виражене у відсотках. Характеризує ефективність використання капіталу, прибутковість підприємства:
Норма прибыли = (Прибыль : Авансированный капитал) * 100% Норма прибыли = (Прибыль : Издержки производства) * 100%
По суті, норма прибутку відбиває рентабельність вкладень. Більш детально – див. Прибуток та рентабельність: поняття та формула розрахунку, Коефіцієнт рентабельності.
Величина норми прибутку залежить від норми доданої вартості та органічної будови капіталу. Міжгалузева конкуренція призводить до встановлення середньої норми прибутку на рівновеликі капітали, розміщені у різні галузі національного господарства. Зростання органічної будови капіталу, об’єктивно неминучий у сучасних умовах, зумовлює тенденцію норми прибутку зниження.
Структура норми прибутку:
- вартість власного капіталу фірми;
- середня норма прибутку по даній галузі;
- норма прибутку конкретної компанії.
Норма прибутку – одне з ключових категорій ринкової економіки. Її функціональне призначення у сучасних умовах у тому, що, з одного боку, монополії використовують цей показник регулювання цін; з іншого – суспільство бачить у ньому найбільшу ступінь рівноваги між попитом і пропозицією, що у випадках, коли немає великого розкиду норм прибутку на різних галузях.
Норма прибутку використовується у регулюванні цін монополії. Процедура регулювання складається з трьох етапів:
- визначення вартості власного капіталу;
- визначення середньої для галузі норми прибутку та розрахунок норми прибутку у контрольованої фірми;
- встановлення ціни, яка приносить середню норму прибутку.
Норма прибутку має першорядне значення будь-якого інвестора у процесі прийняття інвестиційних рішень: що стоїть норма прибутку, то вище інвестиційна привабливість проекту. Проте, слід зазначити, крім норми прибутку інвестор обов’язково враховує і рівень ризику проекту, що зрештою впливає тип інвестиційної політики.
